Емоційний інтелект

«Гімн ухилянтів», про який тренд ідеться? Це класична технологія розколу суспільства, коли з одного боку є оборонці, а з іншого ухилянти. Як цей розкол представлений в інформаційному просторі? Якщо людей називати ухилянтами, то як їх переконувати ставитися до мобілізації, як до неминучої частини свого обов’язку громадянина? Антимобілізаційний рух, що це? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Оксану Мороз, засновницю платформи «Як не стати овочем».

Тема, пов’язана з Телеграмом, актуалізувалася законопроєктом, і заявами керівника ГУР Кирила Буданова, що Телеграм загрожує національній безпеці. Чому тоді Телеграм й досі працює? Які безпекові загрози він несе? Які дані про нас може мати Телеграм? Як це працює? Наскільки регулювання Телеграму є технологічно можливим? Про все це і не тільки Тетяна Трощинська розпитала Максима Саваневського, керуючого партнера plusone.

Про нове дослідження «Стан суспільної свідомості на третьому році повномасштабного російського вторгнення» і динаміку того, як змінюються настрої в суспільстві. Чи наростає песимізм або зневіра, або якісь інші почуття?

Чи можемо ми говорити, що це етап дорослішання чи більш реалістичного ставлення? Про проблему з мобілізацією, яка упирається в погану комунікацію,  Тетяна Трощинська поговорила зі Світланою Чуніхіною, кандидаткою психологічних наук, віце-президенткою Асоціації політичних психологів.

Стався теракт в Росії у Крокус-сіті і росіяни шукають у цьому український слід, незважаючи на заяви ІДІЛ. Як розвивалася ця історія і на які версії вона нас виводить? Жодного бунту в Росії не буде, але нам треба шукати доступ до представників невдоволених представників квазіеліт, пограбованих Кремлем.

Що відбувається зараз в інформаційному українському просторі на тлі ракетних обстрілів, блекаутів у містах? Як ми повинні з цим працювати на звичайному побутовому рівні? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Дмитром Золотухіним, виконавчим директором Інституту постінформаційного суспільства.

Що стоїть за «виборами» путіна? Чому путіну намалювали понад 87 відсотків голосів, а не 102? Путінська заява про ФСБ, як ключовий гарант безпеки, до чого це? Як Російська опозиція може дієво проявити свою опозиційність?

В Російській опозиції спрацьовує почуття самозбереження. Чим був унікальний Навальний? Як цей обряд легітимізації путіна може позначитись на Україні і зокрема на інформаційно-психологічних впливах, які чинитимуть на українське суспільство? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Лідією Смолою, докторкою політичних наук.

Дослідження «За лаштунками турботи». Про що це дослідження, кого опитували і як все це відбувалося? Яким чином держава і громадянське суспільство підтримують людей, які безпосередньо опікуються ветеранами?

Чи вивчали міжнародний досвід? І чи можна говорити про якусь релевантність з огляду на ситуацію, яка є в Україні? Щодо проживання піклувальників під час лікування і реабілітації. Як це можна реалізувати? Чи є якісь перспективи щодо створення одного місця, де такі родини зможуть отримувати всю необхідну інформацію? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Тіною Полек, антропологинею і дослідницею.

РФ продовжує інформаційні операції по дестабілізації України, з цим пов’язана тема так званого «Майдану-3». Росіяни витратили півтора мільярда на цю спецоперацію. 250 мільйонів пішло тільки на поширення антиукраїнських настроїв в Telegram. Росіяни й досі не зрозуміли, що Майдан – це позитив, а не негатив. Про це і не тільки Тетяна Трощинська поговорила з Оксаною Мороз, засновницею платформи «Як не стати овочем».

Що змінилося з нами за два роки? Міста, села, які Україна втрачала протягом цих років – як окремі герої у спогадах. Говоримо про ваш рідний Маріуполь. З того, що ваші батьки розповідають з окупації, що можна говорити публічно?  

Чи є можливість отримувати інформацію з території України. Чи цікавляться нею і для кого вона цікава? Люди, які заїжджають з території росії для відбудови міста, вони несуть іншу культуру інші моделі відносин. Ці люди інтегруються, що з цим робити? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Тетяну Касьян, виконавчу директорку ГО «Точка опори ЮА», письменницю, авторку книжки «Наше. Спільне».

Що таке Гетьманщина, якою вона була? Яка специфіка козацьких фортифікацій? Чи була козацька держава заручником свого географічного розташування? Стосовно сил і засобів, чи можемо говорити про технологічність на той час? Чи щось вироблялось всередині самої держави та чи мали козаки доступ до відповідної зброї? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Олексія Сокирка, кандидата історичних наук, доцента Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Що ми зараз бачимо зі сприйняттям таких найбільш тригерних тем, як мобілізація? Що потрібно зробити, який є відгук на потреби і бажання тих, хто вже воює два роки, та їхніх родин? Наскільки прозоро і зрозуміло зараз відбувається мобілізація? Які основні меседжі мають прозвучати до людей, аби суспільство зрозуміло реальність? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Лідією Смолою, докторкою політичних наук.

Чи є сенс говорити про класичні підсумки року для того, щоб зрозуміти, які плани на наступний рік. Що вдалося чи не вдалося в минулому? Подяки в кінці року - що вони дають? Коли маємо мало контролю над майбутнім, чи є сенс будувати плани і чи є рекомендації, на основі чого їх будувати? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Марію Фабричеву, психотерапевтку.

Які наші суспільні настрої? Чому частина суспільства розчарована? Чи можна бачити війну у живому часі? Який образ війни сформулювала наша влада? Наскільки було створено віртуальну реальність? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Лідію Смолу, доктору політичних наук, професорку.

Як змінилося наше бачення їжі під час війни? Як переживання стресу відображається на наших харчових звичках? Що таке гастрономічна культура та чим зумовлена кулінарна харчова поведінка українців? Відповіді на всі ці питання Тетяна Трощинська шукала разом із Оленою Брайченко, дослідницею гастрономічної культури, співзасновницею проєкту їzhakultura, кандидаткою історичних наук.

Про демографію як найбільший стратегічний виклик для України в 21-му столітті поза російсько-українською війною, про динамічність громадської думки, про усвідомлення громадянами своїх обов’язків, які випереджають права, та про те, як досягти сталості своєї ідентичності Тетяна Трощинська розпитала Євгена Глібовицького, члена Несторівської групи, експерта з довготермінових стратегій.

У чому цінність методу мобільної етнографії – збирання даних через повідомлення у месенджерах? Яким є життя респондентів з перспективи самих воїнів та ветеранів, їхніх цінностей та уявлень про світ? Що таке бути родиною ветерана і зокрема пораненого ветерана? Про все це і не тільки Тетяні Трощинській розповідає Любов Галан, співзасновниця правозахисної організації «Принцип».

Сімейний курс з інформаційної гігієни – це 20 відео з базовими знаннями про інфополе і про те, як у ньому маніпулюють. Чи це перший такий досвід і така методика? Що поєднує в цьому навчальному процесі батьків і дітей? Чому діти мають певні бачення, чому вони підпадають під ті чи інші тренди? Про все це Тетяна Трощинська говорить з Оксаною Мороз, засновницею платформи "Як не стати овочем", і Катериною Гольцберг, психотерапевткою.

Середньовіччя, який період історії воно охоплює? Чи справді середні віки були такими жахливими? Як люди середньовіччя дотримувались гігієни? Чому почали закривати лазні? Про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? Чим лікувалися, що їли та пили? Про все це Тетяні Трощинській розповідає  Стефанія Демчук, історикиня, кандидатка історичних наук, авторка книги «Доба постів і карнавалів».

Про переселення народу в межах країни та поза її межами. Про фази розгубленості, печалі та намагання вхопитися за щось. Про пристосування до війни, пошук комунікаційних зв'язків. Про блогерів — як точку опори, до якої приходять масово. Про все це Тетяна Трощинська говорить із Лідією Смолою, докторкою політичних наук, професоркою.

Чому різного формату псевдоексперти й так звані топ-блогери стали надто популярними останнім часом в Україні? Як не стати жертвою таких експертів і не опинитися в такій собі псевдореальності? Чи справді західні медіа та західні експерти мають викликати більшу довіру, ніж українські? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Оксаною Мороз, засновницею платформи "Як не стати овочем"

Чи впливає поранення на стосунки ти чи існує секс після нього? Що кажуть самі ветерани і ветеранки та їхні партнери і партнерки? Що таке проєкт Resex і хто взяв участь у дослідженні? Про все це і про важливу роль комунікації Тетяна Трощинська говорить із Богданою Левицькою, молодшою менеджеркою проєкту Resex і керівницею напряму Груп підтримки Veteran Hub, та Артемом Осипяном, військовим психологом, психотерапевтом.

Чи можемо ми говорити, що нині українська державність вже не під питанням? Чому світопорядок, який був встановлений після другої світової війни, прийшов у крихкість саме в цей період? 

Що таке українська нація зараз, якщо ми говоримо про 2023 рік? Що ми розуміємо під словами «перемога», «гарантії безпеки»? Чи є застереження стосовно України майбутнього? Про все це Тетяна Трощинська розпитала  Володимира Єрмоленка, філософа, письменника, журналіста, президента PEN Ukraine.

Які основні враження від саміту НАТО в сенсі медійної атмосфери Наскільки українські ЗМІ вільно почуваються в такому глобальному середовищі? Чи Україна зараз у фокусі і чим вона цікава? Чи були речі, які шкодять репутації України? Про все це Тетяна Трощинська говорить із Галиною Петренко, програмною директоркою "Детектор медіа".

Що у нас відбувається в інформаційному просторі? Де Росія робить вкиди, на які ми дуже активно реагуємо і які добре лягають на нашу розхитану емоційну сферу? Росія намагається переконати світ в тому, що Україна забирає всі ресурси на свій конфлікт, але ж є й інші конфлікти. Не треба лише на Україні фокусуватися. І цей наратив Росія посилає через своїх агентів у всьому світі. Напередодні саміту говоримо про основні страхи та наративи з докторкою політичних наук, професоркою Лідією Смолою.

Навіщо цей законопроєкт потрібен, чого не вистачає зараз? Психолог, психотерапевт і психіатр, хто ці всі люди і чим вони відрізняються? Психічне здоров’я це не те, що можна виміряти. Як зрозуміти, яка конкретна допомога потрібна саме тобі? Чим може пошкодити не фахівець, або людина без фахової освіти чи псевдофахівець? Відповіді на всі ці питання Тетяна Трощинська шукає разом із Валерією Палій, президенткою Національної психологічної асоціації.

Чому слово «братерство» не працює? Чому наші західні партнери все-таки намагаються нас помирити? Наскільки саме пояснення взаємин між Росією і Україною на рівні братства і братерства вкорінене не лише у нас, а і в інших націях, які користуючись цим терміном, намагаються пояснити те, що відбувається між двома країнами.
Чому Велика Британія, в цьому сенсі, стоїть окремо? Чим характеризуються відмінності між Великою Британією і Сполученими Штатами, чому це такі різні культури? Про все це Тетяна Трощинська говорить з Мариною Стародубською, керуючою партнеркою консалтингової компанії TLFRD та викладачкою kmbs.

Росія розробила і налагодила чотири схеми впровадження російської освіти на окупованих територіях. «Разговоры о важном» - що це? Чи можна ці уроки порівнювати із політінформацією Радянських часів? Чи можливо притягнути до відповідальності російських вчителів за незаконне впровадження російської освіти? Відповіді на ці питання Тетяна Трощинська шукає разом із Альоною Нестеренко, медіаексперткою Інституту масової інформації, дослідницею пропаганди.

Якщо говорити про військових експертів та експерток, яких небагато, то кого слухати і як їх обирати? Що відбувається з нашими навичками розуміння інформації? Чи змінилась ситуація з розумінням в українському суспільстві, що відбувається в інфополі? Чи змінився інструментарій ворога в плані інформаційних вкидів, інформаційно-психологічних операцій за останній час і чи з’явилося щось таке, що вже не працює? Чи виграє Україна інформаційну війну? Про це все Тетяна Трощинська розпитала Оксану Мороз, засновницю платформи «Як не стати овочем», ведучу проєкту «ППО. Протипанічна оборона» на Радіо Культура.

Одне із завдань бренду - піднімати бойовий дух, збирати кошти. Наприклад, «Фортеця Бахмут». Військові кажуть, що в Бахмуті немає фортеці, там є тільки люди і немає базових військових укріплень. В цьому сенсі цей бренд не виконує своєї обіцянки. Тоді яка його мета?

Донецький аеропорт і кіборги - це теж своєрідний бренд, тільки його не придумали на замовлення в якійсь агенції, але він органічно прижився. Як бізнес має показувати те, що він відчуває момент? Чи можливо законодавчо відрегулювати цю сферу? Де допустима межа використання патріотичних мотивів у маркетингу, чи ефективно це? Про все це Тетяна Трощинська говорить із експерткою зі стратегічних комунікацій Яриною Ключковською.

Як ми інтерпретуємо події, пов’язані з війною, які відбуваються навколо нас? Чому радник офісу Президента має більше значення в очах людей ніж міністр оборони (згідно з дослідженням фонду «Демократичні ініціативи»)? Медіаграмотність, наскільки ми можемо всіх навколо навчити бути людьми, які перевіряють, що вони споживають? Відповіді на ці питання і не тільки Тетяна Трощинська шукає разом із Лідією Смолою, докторкою політичних наук, професоркою.

Якщо раніше сирена викликала паніку, то зараз під час сигналу тривоги люди можуть спокійно вигулювати собак. Що вкладається в поняття “пристосувалися”? Що таке кортизол? Чи виділяться він при стресі і чи погано це? Сон – наш головний маркер. Ми повинні мати можливість нормально спати інакше фізіологія нам скаже «стоп» у дуже непотрібний момент. Про все це говоримо з Даркою Озерною, біологинею, популяризаторкою знань про здоров’я, авторкою серії книжок.

Стосунки – це дуже непроста річ. Війна може відкрити якісь інші грані, немає формули стосунків у воєнний час. Психологи відзначають, що коли люди не бачаться, або бачаться дуже рідко, стосунки підтримувати складніше, спільний простір пари втрачається. Які категорії пар є на відстані? Які процеси відбуваються в цих парах під час розлучення і чи подібні ці процеси? Чи може розлука спричинити загострення стосунків або збільшення конфліктів у цілком благополучній сім’ї? Про все це говоримо з Катериною Гольцберг, дитячою і сімейною психологинею.

На Балканах війна скінчилася 30 років тому, але там й досі є відчуття війни, втрати, болю. Боснійці живуть з відчуттям, що це може повторитися. Ізраїльські фахівці наголошують, ми повинні навчитися жити поруч із загрозою, правильно розуміти її і пам’ятати, що в перерві між загрозами життя триває. Більшість людей живуть тут і зараз наскільки це можливо, тому, коли закінчиться війна, питань і роботи буде багато. Ми маємо вчитися відпочивати, це важливо, бо якщо ми вигоримо, ми нікому не допоможемо. Про все це та роботу центру психологічної допомоги у Первомайську за останній рік говоримо з Наталією Сабліною, психологинею та тренеркою.

Для людини дуже важке відчуття втрати контролю над своїм життям, над простими речами: вода, світло - те до чого ми звикли. Що ховається за вимушеним переселенням? Що відчуває ця людина, які почуття є найбільш базовими? Відчуття дому, це те що надає дуже багато сили. Відчуття втрати дому – одне з найскладніших. Але люди, які вдома, і опинились в окупації, це зовсім інша історія. На думку кандидатки психологічних наук, конфліктологині  Ірини Ейгельсон, у нас попереду ще досить тривалий процес роботи з психологічною травмою: індивідуальною та колективною.

В умовах ізоляції, ворожого середовища у людей вмикається режим виживання, який психологи називають станом ізоляційної компресії. Люди, які жили в окупації, одразу після звільнення потребують постізоляційної декомпресії. Тож досвід в організації надання фахової психологічної допомоги в деокупованих громадах є вкрай затребуваним. Про повагу до досвіду, особливості громади після окупації та про роботу Центру психологічної допомоги в м. Буча розповідає Наталія Зарецька, координаторка Центру та співробітниця НаУКМА.

Накопичення втоми і стресу спровокувало нас гостріше реагувати на ситуації, які раніше були звичними і побутовими. За даними досліджень GоGLOBAL близько 54 відсотків вчителів відчувають симптоми певного емоційного та професійного вигорання. Що сучасна школа дає учням? Навіщо така школа, якщо знання неідеальні? Про все це та про психологічну підтримку українців, про емпатію розповідає президентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій.

Що формує здорове сприйняття реальності, довіру до світу і людей? Як підтримати дитину, яка переживає втрату когось із близьких? Вчителі мають бути готовими підтримати, створити відчуття безпеки й довіри, стати добрими дорослими. Діти не завжди розповідають про свої страждання, тому потрібно помічати поведінку і запитувати, чи важко їм і як допомогти. Про те, як важливо, щоб діти не несли відповідальність за страхи і тривоги своїх батьків, говоримо з Наталією Простун, дитячою психотерапевткою.

Після появи відео з нашим військовим, застреленим росіянами, після слів «Слава Україні», ми бачимо новий виток різноманітних емоцій і болю, який знову накриває величезну кількість людей. Ми нація, яка бореться. Біль кожної людини має бути висловлений, зафіксований і залишений в історії. Про інфляцію болю, інтенсивність емоцій розповідає Надійка Гербіш, письменниця, авторка подкастів.

Українські науковці розробили стартап, який допомагає визначити рівень стресу у людини. Залежно від того, як людина дивиться на різні типи емоційних стимулів, фіксується налаштування її уваги, що є біомаркером, за яким можливо визначити ступінь психічного напруження. Про загальну ідею проєкту, його спрямованість та для кого він може бути корисним розповідають співзасновники платформи Anima Роман Гавриш і Сергій Данилов.

Це природньо, коли напередодні річниці початку війни у нас знову підвищується рівень кортизону - це наше тіло переживає стрес. Ті, хто відчувають близькість, – в більшій безпеці, і нам потрібно дати собі можливість відпочити. Ризик травматизації більший у тих, хто самотній. Наше рятування - це піклування про себе, про один про одного, це відчуття близькості, це дії і це дозвіл собі дивитися в майбутнє. Отже, як нас змінив рік великої війни і як наш організм сприймає цю річницю? Про все це і не тільки розповіла дитяча і сімейна психологиня Світлана Ройз.

Кандидатка біологічних наук, нейрофізіологиня, доцентка університету ім. Тараса Шевченка Вікторія Кравченко розповідає про негативний вплив війни на функції нервової системи. Особливо на ті, що пов’язані з обробкою інформації та навчанням. Населення, яке перебуває на території країни, де ведуться бойові дії, піддається різній дозі стресового впливу. Мозок втрачає цінні ресурси, на поповнення яких потрібно багато часу й спокою.

Психологиня та журналістка Лариса Волошина розповідає про те, чому ідея про швидкий контрнаступ та перемогу України є небезпечною для психологічного стану українців та які інформаційні вкиди призводять до розчарування та втрати мотивації боротись. Слухайте у другому сезоні подкасту «Емоційний інтелект».

Що таке агресія з наукової точки зору? Звідки вона може з'явитися у підлітків та які особливості цього віку? Як правильно обговорювати емоції з підлітками? Відповідає на ці та інші питання психотерапевтка Наталя Пашко у розмові з Тетяною Трощинською.

Як знаходити спільну мову із сучасними дітьми та чим вони  відрізняються від дітей попередніх поколінь? Чи може література допомагти батькам у налогодженні комунікацій з підлітками? Що відповідати дорослим на питання, які не мають однієї відповіді? Про це та багато інших важливих тем у розмові Тетяни Трощинською з Валентиною Мержиєвською, кураторкою освітнього напряму "Портал", співзасновницею "БеркоШко"

Як змінювалося осмислення родини з часом? Чи існують загальноприйняті "сімейні цінності"? Як різні типи родин впливають на дитину? Чому жінки терплять домашнє насилля у сім'ї? Та багато інших важливих питань у розмові Тетяни Трощинської з Ларисою Денисенко, адвокаткою, письменницею, співзасновницею Асоціації жінок-юристок України ЮрФем.

Якими б ми були, якби знали чого хочемо? Як усвідомити те, що нам справді потрібно та правильно побудувати наші плани? А як підбивати підсумки на різних етапах нашого життя? Всі ці питання обговорюємо з Анною Ленчовською, психологинею, виконавчою директоркою Освітнього центру “Простір толерантності".

Як встановити наявність залежності? Чи можна допомогти людям позбутися їх? Та яким чином можна вберегти від залежностей підлітків? Тетяна Трощинська продовжує обговорювати цю тему з Артемом Осипяном, психотерапевтом та членом Української асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів.

Що таке залежність? Як виникає та яка роль сім'ї у цьому процесі? А яким чином з нею боротися та взагалі, що робити з власною свободою? Складні питання стосовно залежностей Тетяна Трощинська обговорює з Артемом Осипяном, психотерапевтом та членом Української асоціації когнітивно-поведінкових терапевтів.

Чому усі вважають себе психологами? Чи можна використовувати "кухонну" психологію, як метод стрес-менеджменту? Як досліджувати себе правильно та які існують ризики? Що таке емпатія, асортивність та як розуміння цих понять може допомогти? На ці непрості питання дає відповідь Ірина Глущенкова, психологиня та бізнес-тренерка.

Чому ми страждаємо? Який зв'язок між нашими емоціями сьогодні з історію родини та країни? Та як не перетворити власні емоції у токсичні. З цими питаннями допоможе розібратися психотерапевтка Оксана Королович у розмові з Тетяною Трощинською.

Що таке гідність? Для чого потрібен діалог? Та як використовувати метод ненасильницького спілкування для примирення. А також, хто такі інженери порозуміння. Про це та багато іншого розкажуть Олена Ганцяк-Каськів, засновниця і Голова ГО "Простір Гідності" та Олена Задорожна, комунікаційна експертка.