Skip to main content
Антропоцешо

Антропоцешо

By Radio Podil

Світом блукає привид антропоцену – доби, коли людство впливає на всі процеси на планеті та впевнено несеться в прірву. Деякі люди впали від цього у відчай, інші чинять спротив, але більшість не має жодної уяви про найповільніший кінець світу в історії. Розбираємось, як розпізнати антропоцен в новинах, у транспорті, у власній поведінці та у своєму місті.

Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Більше подкастів на сайті: radiopodil.org/podcasts
Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: patreon.com/radiopodil
Available on
Apple Podcasts Logo
Castbox Logo
Google Podcasts Logo
Overcast Logo
Pocket Casts Logo
RadioPublic Logo
Spotify Logo
Currently playing episode

1.1 Інтро: Антропо… — це шо?

АнтропоцешоOct 21, 2019

00:00
21:56
2.6 Міське божевілля: як адаптувати наші міста до антропоцену?

2.6 Міське божевілля: як адаптувати наші міста до антропоцену?

Міста віддзеркалюють ідеї, розповсюджені серед їхніх мешканців. Висота будівель, ширина доріг, кількість дерев та застосування міського простору – не випадкові параметри. Сталий розвиток ніколи не був пріоритетною ідеєю містобудування, але в часи кліматичної кризи та урбанізації саме час (швидко) адаптувати міста до викликів антропоцену. Розбираємось, як саме!


P.S. Ми уявили себе ноланами і розкрили фінальний епізод через теми епізодів другого сезону ;)


Матеріали епізоду:

  1. Стаття про 15-хвилинне місто у світі після пандемії: https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-07-15/mayors-tout-the-15-minute-city-as-covid-recovery
  2. Стаття про desire lines та кейс Мічіганського університету: https://www.theguardian.com/cities/2018/oct/05/desire-paths-the-illicit-trails-that-defy-the-urban-planners
  3. Уривки з книги про defensive design у Нью-Йорку: https://www.publicbooks.org/see-how-the-city-divides-us/
  4. Набережна: простір. Звіт з просторових досліджень Подільської набережної від Агентів Змін: http://cdn.a3.kyiv.ua/files/Звіт%20з%20просторових%20досліджень%20Подільської%20набережної%20(Агенти%20змін).pdf
  5. Та про стіну з моху на Подільській набережній: a3.kyiv.ua/projects/urban-safari/moss-module/


Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts


Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil


Футболки та листівки «Радіо Поділ»: https://shop.radiopodil.org

Sep 21, 202035:08
2.5 #баш невпинно, але 6 годин на день

2.5 #баш невпинно, але 6 годин на день

Сто років тому провідні економісти вважали, що у 2020 році нашу роботу будуть виконувати машини, тож головною проблемою людства стане планування вільного часу. Зараз робочий тиждень залишається незмінним, більшість важкої фізичної праці нікуди не зникла, а автоматизація, парадоксально, лише збільшила різнобарвність ринку праці. Розбираємось, чому переосмислення роботи та ідея безумовного доходу прямо пов’язані із проблемами антропоцену.

Матеріали:

  1. Рутгер Брегман, “Утопія для реалістів”. Надзвичайно важлива книга про історію роботи, коротший робочий день та безумовний дохід. Гарна деконструкція сучасних міфів, яка нагадує, що організація роботи та дозвілля — питання не менше ідеології та цінностей, ніж економіки.
    https://www.yakaboo.ua/ua/utopija-dlja-realistov-kak-postroit-ideal-nyj-mir.html
  2. Стаття про “ідеальний день” в уявленнях людей (так, назва статті — алюзія на трек Лу Ріда!): https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167487012001158
  3. Про плюси шестигодинного робочого дня у Швеції, але є один нюанс: www.nytimes.com/2017/01/06/business/sweden-work-employment-productivity-happiness.html

Лінки:

Aug 11, 202026:55
2.4 Сонце гріє лице, радує це: відпочинок в добу антропоцену

2.4 Сонце гріє лице, радує це: відпочинок в добу антропоцену

Як і більшість наших слухачів та слухачок, ми втомилися. Втомилися від карантину, від локдауну, від роботи-бо-що-ще-робити під час пандемії. Тому в четвертому епізоді говоримо про важливість якісного відпочинку для ментального здоров’я та про шкоду неконтрольованого туризму для спільнот, міст та сталого розвитку. Також в епізоді: співаємо пісню «Відпустка», п’ємо пиво та розповідаємо, як гра Покемон Гоу назавжди змінила життя маленького американського містечка Ококван.

Матеріали:

  1. Воплі Відоплясова — Відпустка https://www.youtube.com/watch?v=GC9gH2oRGB4
  2. Епізод 99% Invisible про містечко Ококван та Покемон Гоу: https://99percentinvisible.org/episode/map-quests-political-physical-and-digital/transcript/
  3. ТedTalk про науку відпустки: https://youtu.be/5S_P0-VEFzM
  4. Стаття про те, чому відпустка не вилікує ваше вигорання: https://qz.com/work/1660743/going-on-vacation-wont-cure-job-burnout/
  5. Гайд про те як можна бути більш састейнабл туристом https://www.nytimes.com/guides/travel/how-to-travel-sustainably


Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»


Aug 01, 202029:22
2.3 Гомо антропоценус: чому людина людині не вовк

2.3 Гомо антропоценус: чому людина людині не вовк

Так, людина людині не вовк. І людський світ – не війна всіх проти всіх. Сучасні наукові дослідження все більше підтримують ці революційні (хоча й прості) тези, але міф про «гріховну людську природу» досі відтворюється культурою та державною політикою. Розбираємо, чому людська цивілізація починається не зі знарядь праці, а зі стегнової кістки, яка зрослась, та чому для вирішення багатьох проблем антропоцену слід переосмислити наші уявлення про «людську природу».


Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»

Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts 

Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil


Матеріали епізоду:

Книга Рутгера Брегмана – Humankind: A Hopeful History (поки немає перекладу), звідси історія про “Володаря мух” у реальному житті та безліч інших цінних думок та досліджень. Дуже радимо!

https://www.amazon.com/Humankind-Hopeful-History-Rutger-Bregman/dp/0316418536

Огляд книжки: https://www.theguardian.com/books/2020/may/12/humankind-a-hopeful-history-by-rutger-bregman-review

А ось стаття про те, що результати експерименту хибні https://www.vox.com/2018/6/13/17449118/stanford-prison-experiment-fraud-psychology-replication

Змістовний тедток про наркозалежність – Все, що ви думаєте, що знаєте про залежність – це неправильно https://www.ted.com/talks/johann_hari_everything_you_think_you_know_about_addiction_is_wrong?language=en

Jul 18, 202032:41
2.2 Заходять якось в бар леопард, собака та місто Мумбаї

2.2 Заходять якось в бар леопард, собака та місто Мумбаї

З дитинства ми знаємо, що по всьому світу вимирають тварини, та безрезультатно співчуваємо природі. Що ми робимо не так? Чому криза біорізноманіття — це не стільки про браконьєрів та окремі види тварин, а про буденне та спокійне винищення екосистем для людської діяльності, яке починається не в Амазонці, а у вашому місті?


Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»

Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts 

Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil


Матеріали епізоду:

Jun 30, 202025:30
2.1 Чувак, де твоя тачка: автоцентризм у місті

2.1 Чувак, де твоя тачка: автоцентризм у місті

Антропоцешо повертається і одразу б’є по болючому (особливо для киян/ок): сучасні міста завалені автомобілями!

Від цієї навали страждають пішоходи та водії, безпека та клімат, економіка та комфорт міст, але всі бачать рішення по-різному. Розбираємось, чи працює збільшення кількості доріг (спойлер — ні), велодоріжок (спойлер – не дуже) та чому настав час переосмислити роль автомобілів у місті.

Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ» 

Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts 

Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil


Матеріали епізоду:

Jun 18, 202026:38
1.6 Я твою систему хитав

1.6 Я твою систему хитав

В останньому епізоді першого сезону Марія та Стас розмірковують про «найбільш абстрактне та одночасно найбільш практичне» — про людські системи та як їх змінювати. Ніякого пафосу «змінотворчості», суто аналітичний та реалістичний підхід до найважливішого питання антропоцену: як (і навіщо) змінювати глобальну поведінку людства.

Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»

Подякуй, підтримай «Радіо Поділ» та отримай додатковий контент!

Підпишись на Patreon: http://patreon.com/radiopodil

Facebook: https://www.facebook.com/radio.podil/

Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org



Матеріали епізоду:

Та сама стаття Донелли Медоуз про точки зміни системи. Вона використовує багато простих прикладів до своїх тез, тому якщо ви хочете краще зрозуміти теорію 12 важелів — це must read: http://www.donellameadows.org/wp-content/userfiles/Leverage_Points.pdf
Стаття, де автори розмірковують про використання моделі Медоуз для цілей сталого розвитку. Знову ж таки, для успішного поглиблення у тему: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5226895/

А ось тут ми взяли порівняльну статистику про відсоток жінок на ринку праці США у 1870 та 2014 роках: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1062478.pdf

Mar 23, 202022:11
1.5 Тонка крига теорій змов

1.5 Тонка крига теорій змов

Марія та Стас без шоломів та захисту грають матч проти гайпожерів, які вирішили посперечатись зі правдивістю статті двадцятидворічної давнини про вплив людей на зміну температури.

Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»

Подякуй, підтримай «Радіо Поділ» та отримай додатковий контент!

Підпишись на Patreon: http://patreon.com/radiopodil

Facebook: https://www.facebook.com/radio.podil/

Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org

Інстаграм «Антропоцешо»: https://www.instagram.com/antropocesho/


Стаття Майкла Манна та колег від 1998 року, де і з’являється вперше графік “хокейної ключки”
https://www.nature.com/articles/33859

Той самий токсичний матеріал про графік хокейної ключки як про “найбільший науковий фейк ХХ століття”
https://novayagazeta.ru/articles/2020/01/06/83362-tserkov-globalnogo-potepleniya

10 років після “клайматгейту”: що це взагалі було.
https://www.theguardian.com/theobserver/2019/nov/09/climategate-10-years-on-what-lessons-have-we-learned

Друга стаття про “ключку” від Майкла Манна та колег, де фігурує вельми ілюстративна фраза “помірно-високий рівень впевненості” від вчених.
http://www.meteo.psu.edu/holocene/public_html/shared/research/ONLINE-PREPRINTS/Millennium/mbh99.pdf

Ще один непоганий огляд нападок на “ключку” та її правдивість (від 2013 року!):
https://www.theatlantic.com/technology/archive/2013/05/the-hockey-stick-the-most-controversial-chart-in-science-explained/275753/

Відсутність контролю за власним життям як предиктор віри у конспірологічні теорії
https://time.com/3997033/conspiracy-theories/

Схильність до конспірології як набута еволюційна риса людини (іншими словами — віра у теорії змов є глибоко притаманною людям)
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6238178/

Звіт ООН від 2019 року щодо оцінки глобального стану природи (той, що 1800 сторінок).
https://www.un.org/sustainabledevelopment/blog/2019/05/nature-decline-unprecedented-report/

Feb 17, 202019:35
1.4 Холера переможена, але холєра – нє?

1.4 Холера переможена, але холєра – нє?

Антропоцен — це не тільки про екологію та клімат. У четвертому епізоді ми говоримо про холеру, вайбер, вакцинацію та про здоров’я як колективну відповідальність. Якщо ви впевнені, що медицина нас врятує від наступної глобальної епідемії — у нас є погані новини.

Про історію холери та ще дуже-дуже багато деталей, які пов'язують соціальне та медичне. Якщо вас зацікавила тема епізоду, книга Соні Шах — маст хев:
https://www.yakaboo.ua/pandemija-vsemirnaja-istorija-smertel-nyh-virusov-1630968.html?gclid=EAIaIQobChMIsbroxLLL5gIVBMYYCh0m8wc9EAQYASABEgIfO_D_BwE

Про проблему резистентності вірусів до антибіотиків.
https://www.nytimes.com/2019/04/06/health/drug-resistant-candida-auris.html?smid=yt-nytimes&smtyp=cur&smvar=yd-article

Або про те ж саме у формі відоса:
https://www.youtube.com/watch?v=OL8B1ZVLqSQ


Інстаграм «Антропоцешо»: https://www.instagram.com/antropocesho/

Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org 

Dec 25, 201917:07
1.3 Переробити не можна викинути

1.3 Переробити не можна викинути

Сортування сміття набирає популярності, але ми вирішили поговорити про неприємну правду: переробка не врятує світ від кризи сміття. Зменшення темпів виробництва та повторне використання є більш вагомими кроками у сторону сталого існування, але вони затьмарені менш ефективною ідеєю переробки. Чому так склалося? До чого тут великі корпорації та виробники пластику, а також чому нам слід повчитись менеджменту відходів у наших бабусь та дідусів?


Матеріали:
Легальні проблеми утилізації та переробки сміття в Україні:
http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/79093/Zakon_z_2018_roku_Ukrajina_zobovjazalasa_sortuvaty


Сумні реалії забруднення в Україні:
https://hmarochos.kiev.ua/2019/07/15/ukrayina-opynylasya-na-9-mistsi-u-sviti-sered-vyrobnykiv-smittya-na-dushu-naselennya/ 


Найбільші світові виробники пластику (спойлер: кока-кола є лідером):
https://www.theguardian.com/business/2019/mar/14/coca-cola-admits-it-produces-3m-tonnes-of-plastic-packaging-a-year


Велика стаття Дженіфер Клапп про перекладання відповідальності на споживачів та ігнорування принципів зменшення та повторного використання зі сторони найбільших виробників пластику: тут і тиск на органи самоврядування, і підставні організації, і відверте заперечення реальності. Статтю можна завантажити безкоштовно:
https://www.researchgate.net/publication/287301482_The_rising_tide_against_plastic_waste_Unpacking_industry_attempts_to_influence_the_debate


Про лобістський кейс кока-коли:
https://theintercept.com/2019/10/18/coca-cola-recycling-plastics-pollution/


Треш-текст про “нонсенс” заборони пластикових трубочок від однієї із сумнівних організації:
https://fighttheplasticbagban.files.wordpress.com/2018/11/the-nonsense-of-plastic-straw-laws.pdf


Чому переробка не вирішить кризу сміття:
https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/jun/09/recycling-plastic-crisis-oceans-pollution-corporate-responsibility


Звіт Єврокомісії про концепцію розширеної відповідальності виробника (EPR):
https://ec.europa.eu/environment/waste/pdf/target_review/Guidance%20on%20EPR%20-%20Final%20Report.pdf 

Хев фан!

Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org


Dec 19, 201916:38
1.2 Пояснюємо за шмот

1.2 Пояснюємо за шмот

Марія та Стас пояснюють, чому швидка мода не може бути екологічною та етичною, як светшопи дістялися України (і що це), та розбираються, як залишатись одночасно стильними і відповідальними.

Матеріали:

Українська платформа про сталу моду: https://www.facebook.com/sustainablefashionpad/

Куди відносити непотрібний одягу у Києві: https://www.facebook.com/sustainablefashionpad/photos/a.658215177874200/924487847913597/?type=3&theater 

(або у будь-який дитячий будинок чи будинок для літніх людей у вашому місті)

Освітній проєкт «все що ви хотіли знати про моду та сталість» (але боялись спитати): https://www.sustainyourstyle.org/en/home

Огляд основної статистики щодо індустрії моди та кліматичної кризи: https://www.mckinsey.com/business-functions/sustainability/our-insights/style-thats-sustainable-a-new-fast-fashion-formula

Про карбоновий відбиток моди та процес створення одягу: https://quantis-intl.com/wp-content/uploads/2018/03/measuringfashion_globalimpactstudy_full-report_quantis_cwf_2018a.pdf

Звіт про сустейнабл виробництво H&M: https://about.hm.com/content/dam/hmgroup/groupsite/documents/masterlanguage/CSR/reports/2018_Sustainability_report/HM_Group_SustainabilityReport_2018_%20FullReport.pdf

Грінвошинг та зелений маркетинг працює: https://www.nielsen.com/us/en/press-releases/2015/consumer-goods-brands-that-demonstrate-commitment-to-sustainability-outperform/

Стаття на Vogue, що нас розлютила: https://www.voguebusiness.com/technology/fashion-brands-climate-change-science-based-targets

Звіт про умови праці в українських светшопах: https://cleanclothes.org/file-repository/livingwage-europe-country-profiles-ukraine/view

Про умови праці в індустрії моди по світу: https://labs.theguardian.com/unicef-child-labour/

Мода та психічне здоров’я: https://www.vice.com/en_us/article/pank7g/expressing-myself-through-clothing-has-helped-me-deal-with-depression

Nov 06, 201916:38
Звернення спільноти «Радіо Поділ» зі нагоди річниці смерті Катерини Гандзюк
Nov 04, 201904:40
1.1 Інтро: Антропо… — це шо?
Oct 21, 201921:56
Пілот: плаче корівка, плаче черепашка

Пілот: плаче корівка, плаче черепашка

В цьому епізоді ми виїдаємо свій шлях до сталого розвитку. Який зв’язок між вмістом вашого кошику в супермаркеті тут, в Україні, і світовою кліматичною кризою? В чому проблема зі свійськими тваринами, як відрізняються продукти за своїм карбоновим відбитком та як та навіщо їсти відповідально в українських умовах?

Матеріали:

Seeds, kale and red meat once a month – how to eat the diet that will save the world (так звана дієта майбутнього):

https://www.theguardian.com/environment/2019/jan/17/seeds-kale-red-meat-once-a-month-diet-save-the-world


Meat production across the world (різна статистика про виробництво і споживання м'яса по світу):

https://ourworldindata.org/meat-production


Your Questions About Food and Climate Change, Answered (рейтинг вуглкислого відбитку їжі та купа інших цікавостей):
https://www.nytimes.com/interactive/2019/04/30/dining/climate-change-food-eating-habits.html


Life Cycle Assessment (хто дуууже хоче -- огляд методу підрахунку карбонового відбитку їжі):
https://www.sciencedirect.com/topics/earth-and-planetary-sciences/life-cycle-assessment


Список українських органічних виробників:
https://ukraine.fibl.org/fileadmin/documents-ukraine/Booklets/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BA_03_05_2017.pdf

Oct 06, 201916:37