Антропоцешо

Антропоцешо

By Radio Podil
В Антропоцешо Марія та Стас намагаються розібратися, як бути відповідальними котиками у добу антропоцену, коли вплив людства на зовнішній світ вийшов з-під контролю, капіталізм розжирів та зістарився, а політики перетворюються на шоуменів. Що і як може робити одна людина, щоб не забивати свій цвях у труну цивілізації (і не збожеволіти у процесі)?
Where to listen
Apple Podcasts Logo
Breaker Logo
Castbox Logo
Google Podcasts Logo
Overcast Logo
Pocket Casts Logo
RadioPublic Logo
Spotify Logo
Currently playing episode

Інтро: Антропо… — це шо?

Антропоцешо

Go to next audioGo to next audio
Go to prev audioGo to prev audio
1x
Я твою систему хитав
В останньому епізоді першого сезону Марія та Стас розмірковують про «найбільш абстрактне та одночасно найбільш практичне» — про людські системи та як їх змінювати. Ніякого пафосу «змінотворчості», суто аналітичний та реалістичний підхід до найважливішого питання антропоцену: як (і навіщо) змінювати глобальну поведінку людства. Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ» Подякуй, підтримай «Радіо Поділ» та отримай додатковий контент! Підпишись на Patreon: http://patreon.com/radiopodil Facebook: https://www.facebook.com/radio.podil/ Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org Матеріали епізоду: Та сама стаття Донелли Медоуз про точки зміни системи. Вона використовує багато простих прикладів до своїх тез, тому якщо ви хочете краще зрозуміти теорію 12 важелів — це must read: http://www.donellameadows.org/wp-content/userfiles/Leverage_Points.pdf Стаття, де автори розмірковують про використання моделі Медоуз для цілей сталого розвитку. Знову ж таки, для успішного поглиблення у тему: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5226895/ А ось тут ми взяли порівняльну статистику про відсоток жінок на ринку праці США у 1870 та 2014 роках: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1062478.pdf
22:10
March 23, 2020
Тонка крига теорій змов
Марія та Стас без шоломів та захисту грають матч проти гайпожерів, які вирішили посперечатись зі правдивістю статті двадцятидворічної давнини про вплив людей на зміну температури. Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ» Подякуй, підтримай «Радіо Поділ» та отримай додатковий контент! Підпишись на Patreon: http://patreon.com/radiopodil Facebook: https://www.facebook.com/radio.podil/ Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org Інстаграм «Антропоцешо»: https://www.instagram.com/antropocesho/ Стаття Майкла Манна та колег від 1998 року, де і з’являється вперше графік “хокейної ключки” https://www.nature.com/articles/33859 Той самий токсичний матеріал про графік хокейної ключки як про “найбільший науковий фейк ХХ століття” https://novayagazeta.ru/articles/2020/01/06/83362-tserkov-globalnogo-potepleniya 10 років після “клайматгейту”: що це взагалі було. https://www.theguardian.com/theobserver/2019/nov/09/climategate-10-years-on-what-lessons-have-we-learned Друга стаття про “ключку” від Майкла Манна та колег, де фігурує вельми ілюстративна фраза “помірно-високий рівень впевненості” від вчених. http://www.meteo.psu.edu/holocene/public_html/shared/research/ONLINE-PREPRINTS/Millennium/mbh99.pdf Ще один непоганий огляд нападок на “ключку” та її правдивість (від 2013 року!): https://www.theatlantic.com/technology/archive/2013/05/the-hockey-stick-the-most-controversial-chart-in-science-explained/275753/ Відсутність контролю за власним життям як предиктор віри у конспірологічні теорії https://time.com/3997033/conspiracy-theories/ Схильність до конспірології як набута еволюційна риса людини (іншими словами — віра у теорії змов є глибоко притаманною людям) https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6238178/ Звіт ООН від 2019 року щодо оцінки глобального стану природи (той, що 1800 сторінок). https://www.un.org/sustainabledevelopment/blog/2019/05/nature-decline-unprecedented-report/
19:34
February 17, 2020
Холера переможена, але холєра – нє?
Антропоцен — це не тільки про екологію та клімат. У четвертому епізоді ми говоримо про холеру, вайбер, вакцинацію та про здоров’я як колективну відповідальність. Якщо ви впевнені, що медицина нас врятує від наступної глобальної епідемії — у нас є погані новини. Про історію холери та ще дуже-дуже багато деталей, які пов'язують соціальне та медичне. Якщо вас зацікавила тема епізоду, книга Соні Шах — маст хев: https://www.yakaboo.ua/pandemija-vsemirnaja-istorija-smertel-nyh-virusov-1630968.html?gclid=EAIaIQobChMIsbroxLLL5gIVBMYYCh0m8wc9EAQYASABEgIfO_D_BwE Про проблему резистентності вірусів до антибіотиків. https://www.nytimes.com/2019/04/06/health/drug-resistant-candida-auris.html?smid=yt-nytimes&smtyp=cur&smvar=yd-article Або про те ж саме у формі відоса: https://www.youtube.com/watch?v=OL8B1ZVLqSQ Інстаграм «Антропоцешо»: https://www.instagram.com/antropocesho/ Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ» Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org 
17:06
December 25, 2019
Переробити не можна викинути
Сортування сміття набирає популярності, але ми вирішили поговорити про неприємну правду: переробка не врятує світ від кризи сміття. Зменшення темпів виробництва та повторне використання є більш вагомими кроками у сторону сталого існування, але вони затьмарені менш ефективною ідеєю переробки. Чому так склалося? До чого тут великі корпорації та виробники пластику, а також чому нам слід повчитись менеджменту відходів у наших бабусь та дідусів? Матеріали: Легальні проблеми утилізації та переробки сміття в Україні: http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/79093/Zakon_z_2018_roku_Ukrajina_zobovjazalasa_sortuvaty Сумні реалії забруднення в Україні: https://hmarochos.kiev.ua/2019/07/15/ukrayina-opynylasya-na-9-mistsi-u-sviti-sered-vyrobnykiv-smittya-na-dushu-naselennya/  Найбільші світові виробники пластику (спойлер: кока-кола є лідером): https://www.theguardian.com/business/2019/mar/14/coca-cola-admits-it-produces-3m-tonnes-of-plastic-packaging-a-year Велика стаття Дженіфер Клапп про перекладання відповідальності на споживачів та ігнорування принципів зменшення та повторного використання зі сторони найбільших виробників пластику: тут і тиск на органи самоврядування, і підставні організації, і відверте заперечення реальності. Статтю можна завантажити безкоштовно: https://www.researchgate.net/publication/287301482_The_rising_tide_against_plastic_waste_Unpacking_industry_attempts_to_influence_the_debate Про лобістський кейс кока-коли: https://theintercept.com/2019/10/18/coca-cola-recycling-plastics-pollution/ Треш-текст про “нонсенс” заборони пластикових трубочок від однієї із сумнівних організації: https://fighttheplasticbagban.files.wordpress.com/2018/11/the-nonsense-of-plastic-straw-laws.pdf Чому переробка не вирішить кризу сміття: https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/jun/09/recycling-plastic-crisis-oceans-pollution-corporate-responsibility Звіт Єврокомісії про концепцію розширеної відповідальності виробника (EPR): https://ec.europa.eu/environment/waste/pdf/target_review/Guidance%20on%20EPR%20-%20Final%20Report.pdf  Хев фан! Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ» Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org
16:37
December 19, 2019
Пояснюємо за шмот
Марія та Стас пояснюють, чому швидка мода не може бути екологічною та етичною, як светшопи дістялися України (і що це), та розбираються, як залишатись одночасно стильними і відповідальними. Матеріали: Українська платформа про сталу моду: https://www.facebook.com/sustainablefashionpad/ Куди відносити непотрібний одягу у Києві: https://www.facebook.com/sustainablefashionpad/photos/a.658215177874200/924487847913597/?type=3&theater  (або у будь-який дитячий будинок чи будинок для літніх людей у вашому місті) Освітній проєкт «все що ви хотіли знати про моду та сталість» (але боялись спитати): https://www.sustainyourstyle.org/en/home Огляд основної статистики щодо індустрії моди та кліматичної кризи: https://www.mckinsey.com/business-functions/sustainability/our-insights/style-thats-sustainable-a-new-fast-fashion-formula Про карбоновий відбиток моди та процес створення одягу: https://quantis-intl.com/wp-content/uploads/2018/03/measuringfashion_globalimpactstudy_full-report_quantis_cwf_2018a.pdf Звіт про сустейнабл виробництво H&M: https://about.hm.com/content/dam/hmgroup/groupsite/documents/masterlanguage/CSR/reports/2018_Sustainability_report/HM_Group_SustainabilityReport_2018_%20FullReport.pdf Грінвошинг та зелений маркетинг працює: https://www.nielsen.com/us/en/press-releases/2015/consumer-goods-brands-that-demonstrate-commitment-to-sustainability-outperform/ Стаття на Vogue, що нас розлютила: https://www.voguebusiness.com/technology/fashion-brands-climate-change-science-based-targets Звіт про умови праці в українських светшопах: https://cleanclothes.org/file-repository/livingwage-europe-country-profiles-ukraine/view Про умови праці в індустрії моди по світу: https://labs.theguardian.com/unicef-child-labour/ Мода та психічне здоров’я: https://www.vice.com/en_us/article/pank7g/expressing-myself-through-clothing-has-helped-me-deal-with-depression
16:37
November 6, 2019
Звернення спільноти «Радіо Поділ» зі нагоди річниці смерті Катерини Гандзюк
Долучайся 04.11 до акції «Рік без Каті» у своєму місті. Перелік: https://www.facebook.com/gandziukgate/photos/a.267997314001926/545335976268057/
04:40
November 4, 2019
Інтро: Антропо… — це шо?
Вступний епізод, де Стас і Марія розповідають, чому вони вирішили запустити цей подкаст, про що будуть говорити протягом сезону та чому антропоцен має вас хвилювати, а кліматична криза — парити 🙃 Матеріали: Про 100 компаній, які створювали 71% СО2 протягом останніх 30 років: https://www.theguardian.com/sustainable-business/2017/jul/10/100-fossil-fuel-companies-investors-responsible-71-global-emissions-cdp-study-climate-change Про 1 млрд гектарів дерев: https://www.sciencemag.org/news/2019/07/adding-1-billion-hectares-forest-could-help-check-global-warming?fbclid=IwAR1Gt2Az8W9LE41YjSm9BU8-NuagTT0BRHa02b7P3CtLlghdWiM75J8fNOQ Радіо Поділ на Facebook: facebook.com/radio.podil/
21:55
October 21, 2019
Пілот: плаче корівка, плаче черепашка
В цьому епізоді ми виїдаємо свій шлях до сталого розвитку. Який зв’язок між вмістом вашого кошику в супермаркеті тут, в Україні, і світовою кліматичною кризою? В чому проблема зі свійськими тваринами, як відрізняються продукти за своїм карбоновим відбитком та як та навіщо їсти відповідально в українських умовах? Матеріали: Seeds, kale and red meat once a month – how to eat the diet that will save the world (так звана дієта майбутнього): https://www.theguardian.com/environment/2019/jan/17/seeds-kale-red-meat-once-a-month-diet-save-the-world Meat production across the world (різна статистика про виробництво і споживання м'яса по світу): https://ourworldindata.org/meat-production Your Questions About Food and Climate Change, Answered (рейтинг вуглкислого відбитку їжі та купа інших цікавостей): https://www.nytimes.com/interactive/2019/04/30/dining/climate-change-food-eating-habits.html Life Cycle Assessment (хто дуууже хоче -- огляд методу підрахунку карбонового відбитку їжі): https://www.sciencedirect.com/topics/earth-and-planetary-sciences/life-cycle-assessment Список українських органічних виробників: https://ukraine.fibl.org/fileadmin/documents-ukraine/Booklets/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BA_03_05_2017.pdf
16:37
October 6, 2019