Локальна історія

Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 24 жовтня 1949 року у Львові. Згодом їх арештували та засудили до смертної кари.

Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засудив митрополит Андрей Шептицький.

Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУН в 1930-ті роки.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У завершальному епізоді розповідаємо про легендарного ветерана УПА, командира Березівської сотні та бою під Космачем. Мирослав Симчич відбув один із найдовших термінів ув’язнення в СРСР – понад 32 роки. Дружина Раїса чекала на чоловіка більш як 18 років. Після звільнення за упівцем стежили і заборонили селитися на заході України. Велике інтерв’ю із Симчичем дослідникам Локальної історії вдалося записати 2010 року. Спогади про найважливіші події його життя ви почуєте у цьому випуску. 

[ Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка ]

Остання відома збройна сутичка повстанців із радянськими спецслужбами відбулася аж 1969-го! Далі проти режиму індивідуальний двобій вели одинаки. Хто вони – "останні з могікан" національно-визвольного руху? Декому із них пощастило дочекатися незалежності України. Розповідаємо про найстікіших повстанців, які не здалися попри все. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Молоді оунівці Роман Шухевич та Богдан Підгайний 19 жовтня 1926 року здійснили атентат на шкільного чиновника Станіслава Собінського. Замах був відповіддю українського підпілля на полонізацію освіти: лише протягом 1923–1926 років кількість українських шкіл на Галичині зменшилася утричі. Поліція не змогла виявити реальних виконавців і сфальсифікувала докази так, щоб звинуватити двох інших підпільників. Їх засудили до смертної кари. Як розгорталися події тих днів? Слухайте у третьому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Без участі жінок український визвольний рух навряд чи проіснував до 1960-х років. Зв’язкові, розвідниці, медсестри, пропагандистки. Саме жінки забезпечували господарську та медичну сферу в українському підпіллі. І не тільки. Вони займали керівні посади, до них прислухалися головні командири. У цьому епізоді розповімо правдиві та неймовірні історії жінок в УПА.

Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

12 колядок та щедрівок у виконанні Марії Онещак, Наталки Рибки-Пархоменко та Миколи Берези із гурту "Курбаси". Від улюблених та відомих "Нова радість стала", "В неділю рано зілля сходило", "Ой сивая зозуленька" до малознаних, але знакових для українців сьогодні – "Колядка про Степана Бандеру", повстанська "Уставай же, брате", колядка для воїнів "Чи вдома, вдома молодий Іванко". Історії походження цих та інших різдвяних пісень читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія" або у книжці "Різдвяний співаник".

Як бути радісним серед великої біди? Чи маємо ми право на крихітку щастя? Психоаналітик Юрко Прохасько про Різдво як час втілення земного раю, про свято спільноти, якої не мало бути, про загрожене Різдво свого дитинства. Слухайте у завершальному епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Як дати дітям відчуття свята в умовах вседоступності та надміру подарунків? Як з’явилися перші різдвяні антології в Україні? Яку кутю та вареники готують на Тернопільщині?Видавчиня, письменниця, співачка Мар’яна Савка про свій спосіб відчути диво Різдва під час війни. 

Рецепти улюблених страв на Святвечір від дослідниці галицької кухні Маріанни Душар – вушка з грибами та чорносливом, кульки з коропа у галяретці, кутя з сухофруктами, настояними у ромі. У третьому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш” говоримо про їжу як символ. Про Різдво як народження кожного з нас та нагоду виявити любов, про культуру сповільнення та прийняття. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Відомі українці про різдвяні традиції своїх родин. Гостя другого випуску Іванка Димид, художниця, іконописиця, онука історика Івана Крип’якевича. Яким було Різдво її рідних на засланні у Сибіру, як святкували у Львові попри радянські заборони? Як у родині Димидів прикрашають дім, як роблять домашню шопку? Про різдвяне мучеництво галицьких господинь та улюблені коляди (навіть французькою!) у виконанні Іванки Димид у другому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Новий подкаст "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш", у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та традиціями своїх родин. У першому епізоді історик, публічний інтелектуал Ярослав Грицак розповів, як святкував Різдво у дитинстві, чому на Святвечір не можна було казати слово "мак" і коли у нього з'явилося відчуття, що Різдво помирає. Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, українська письменниця, перекладачка. Авторка 22 книжок, третина з яких – про Різдво. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Як упівці давали відсіч ворогам: наймасштабніші бої, диверсії та вдалі спецоперації українського визвольного руху. Бій під Космачем та Гурбами, Колківська республіка, визволення в'язнів з тюрми у Володимирці та інші успішні атаки повстанців. Про них розповідаємо у п'ятому епізоді подкасту "УПА. Сила опору".

Звістки про голод на Великій Україні спонукали ОУН до рішучих дій. Влітку 1933 року вони почали підготовку до вбивства, яке мало привернути увагу світу до трагедії. Жертвою обрали радянського консула у Львові. Виконавцем замаху зголосився бути молодий оунівець, 18-річний Микола Лемик. Що було далі? Розповідають історики Віталій Ляска та Андрій Козицький у другому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Восьмий і завершальний випуск "Гену війни" присвячений нашим прямим предкам – слов’янам. Яким було їхнє військове мистецтво, що про нього відомо з писемних свідчень? Як до слов'янських воїнів ставилися сусіди? Якими була їхня зброя та тактика? Експерт цього випуску – Євген Синиця, кандидат історичних наук, голова Спілки археологів України, дослідник ранньослов’янської спадщини.

Новий подкаст про політичні вбивства "Атентат". Перший епізод про резонансний напад 1908 року, коли у Львові студент Мирослав Січинський напав на польського графа та цісарського намісника Анджея Потоцького. Які мотиви керували Січинським? Як він планував напад? Похвилинна реконсутркція подій. Як сформувався культ Січинського та хто допоміг йому втекти з в'язниці? Розповідають ведучі подкасту Віталій Ляска та Андрій Козицький.

Радянська пропаганда таврувала упівців "гітлерівськими посіпаками". Натомість німецька називала їх "більшовицькими агентами". Обидва тоталітарні режими вважали український визвольний рух бандитським і будь-що намагалися його знищити. Для цього залучали елітні спецвійська, бронетехніку та навіть авіацію! Та чи вдалося радянській та нацистській імперіям придушити опір українських повстанців? Слухайте у четвертому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

Як нацисти провокували місцеве населення проти євреїв? Чому жертви репресій не чинили опору? Що насправді відомо про участь українців у Голокості? Що не так з політикою історичної памʼяті в Україні? У "Без брому" розповів Віталій Нахманович, історик, провідний науковий співробітник музею історії Києва, автор праць з історії євреїв, Голокосту, Другої світової війни.

Де зʼявились перші словʼяни? Хто такі анти, склавини та венеди? Як виглядали слов’янські городища? І як Русь підкорювала племінні території? Про словʼян та їхнє розселення українськими землями у V–VII ст. у "Без брому" розповів Ярослав Володарець-Урбанович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Чому польські та українські історики не можуть дійти згоди у поглядах на волинські події 1943 року? Які маніпуляції фігурують у дослідженнях? Якою б мала бути офіційна позиція України? Про це у "Без брому" розповіла Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету, авторка праць про політику памʼяті України та Польщі.

Що саме вирішив Нюрнберг та три комісії, які досліджували причетність вояків дивізії до воєнних злочинів? Чому мовчать про півтори мільйона радянських громадян у німецькому війську? Чи місце дивізійникам серед борців за волю України? Про це у "Без брому" розповів Мирослав Шкандрій, історик, викладач Манітобського університету (Канада) та Колумбійського університету (Нью-Йорк). А також син дивізійника. У 2023 році вийшла його англомовна праця про історію дивізії “Галичина”.

Який зв’язок між митрополитом Шептицьким і революціями незалежної України? Чи можливе сьогодні об’єднання усіх Церков в Україні? Чому Папа Франциск ідеалізує російську культуру? У програмі "Без брому" розповів Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, президент УКУ.

Скільки українців опинилися в таборах Ді-Пі після Другої світової? Чому про українську політичну еміграцію не пишуть у шкільних підручниках? Чому інтелектуалам-емігрантам так залежало зберегти “Україну на виїзді”? І як це вплинуло на нас після Незалежності? У "Без брому" розповіла Оксана Забужко, письменниця, публіцистка, літературознавиця, лавреатка Шевченківської премії, літературної премії “Анґелус” та багатьох інших українських та міжнародних відзнак.

Скіфи, скити чи сколоти? Які стосунки були в скіфів з кіммерійцями та греками? Коли скіфи з’явились на Північному Причорномор’ї? Що таке “звіриний стиль”? Та що призвело до зникнення скіфів? У програмі "Без брому" розповіла Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця скрабниці Національного музею історії України.

Як Україна стала "житницею Європи"? Що з української продукції та товарів масово експортували у 17-19 століттях? Як перебування під владою імперій вплинуло на економічний розвиток країни? У програмі "Без брому" розповів Іван Савчук, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії географії міст (Вища школа суспільних наук, Франція).

Магдебурзьке право існувало на українських землях з XIV до XVI століття. Що це за право? Хто міг стати громадянином міста на магдебурзькому праві? Як таке місто функціонувало? У чому вплив магдебургії помітний в Україні досі? У "Без брому" розповіла Тетяна Гошко, докторка історичних наук, викладачка Українського католицького університету.

Як Дмитро Донцов вплинув на покоління літераторів? Що таке літературний фашизм і чи був він в Україні? Хто такі мурівці та вісниківці і як вони бачили ідею єдиної України? Про літературу таборів Ді-Пі та еміграції у "Без брому" розповів Євгеній Стасіневич, літературний критик і літературознавець.

Хто такі ногайці? Коли проживали на українських землях? Чи це вони робили набіги на наші села? Якими були відносини козаків з ногайцями? Які експерименти Російської імперії знищили традиційний ногайський уклад життя? У "Без брому" розповідає Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, дослідник історії степових народів ранньомодерного часу.

В УПА воювали не лише мешканці заходу України, повстанцями ставали вихідці з усіх українських регіонів. Серед упівців були представники 35-ти національностей, і навіть росіяни! Таке різноманіття красномовно свідчить про те, що українські націоналісти не були шовіністами чи ксенофобами, як їх зображувала комуністична пропаганда. Про це ви почуєте у третьому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

У другому епізоді подкасту "УПА. Сила опору" розповімо про основну ідею повстанців. За що вони боролися? Кого визначили своїми ворогами? Якою бачили незалежну Україну? А почнемо з виникнення повстанської армії. Насправді це не сталося 14 жовтня 1942 року.

Сармати – перші лицарі старої Європи, родичами яких прагнули стати середньовічні та новочасні аристократи. Чому їхня поява на історичній арені стала чимось нечуваним, революційним? Що нового вони принесли у мистецтво війни? Якою була їхня зброя та обладунки? Що відомо про жінок-сарматок, наскільки вони були войовничими? Розповідає Олександр Симоненко, доктор історичних наук та сарматознавець. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Новий подкаст про Українську повстанську армію "Сила опору". Розповімо як "хлопцям із лісу" вдавалося протистояти тоталітарними режимам – без своєї держави, всупереч іншим державам, жодна з яких не вважала, що українці мають право на власну. Повстанців підтримував тільки український народ. Перший епізод про криївки – винахід упівців, який допоміг тримати опір понад 10 років. Подкаст виходить у співпраці з рестораном "Криївка".

Новий лук, хитра тактика, досконалі вершники – це про скіфів і їхню військову майстерність. Багатство курганів, скіфське золото, тексти Геродота та довга історія досліджень скіфських старожитностей робить їх одним із найпопулярніших історичних народів на території України та однією із найвідоміших археологічних культур.

Якою була їхня військова тактика, озброєння, спорядження, як вони вели військові походи? Розповів Юрій Болтрик, кандидат історичних наук, археолог, дослідник скіфських курганів, учасник та керівник численних археологічних експедицій.

Перший історичний народ на українських землях – кіммерійці. Якою мовою вони говорили, з ким воювали, якою була їхня зброя та обладунки, якими були їхні стосунки зі скіфами та іншими сусідами, якою була їхня тактика та що вони по собі залишили? Експерт цього епізоду – Олександр Могилов, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

У завершальному випуску подкасту "Наші люди"ви почуєте: Які міста у Бразилії говорять українською? Коли та чому переселенцям з українських земель заборонили говорити рідною мовою? Як вдалося її зберегти всупереч обставинам? Та якою є сучасна українська діаспора у Бразилії?

Бронзова доба – це епоха, коли через територію України проходили різні культури, вони контактували, змішувалися та взаємпроникали. Це час революційних змін у кліматі, способі життя, матеріальній культурі та поховальному обряді. Це також період, коли з’явилися перші писемні пам’ятки, заможні міста та держави. Тоді ж і зародилося військове мистецтво. Яким воно було на території України? Експерт цього випуску – Роман Литвиненко, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету ім. В. Стуса. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Як українці зуміли зберегти свої традиції? Чому відмовили у службі першому греко-католицькому священику? Чорні голубці, борщ за апельсинами: як готують українські страви по-бразильськи? Подкаст про історію української діаспори у Бразилії "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони рай на землі, який їм пообіцяли?

Найпопулярніша та найвпізнаваніша археологічна культура на території України. Високий статус трипільської культури у вітчизняному метаміфі пояснюється великою кількістю поселень, памʼяток. Загадкові орнаменти, поселення-гіганти, ритуальні спалення, відсутність могильників та безмежна матеріальна спадщина змушує сотні умів перейматися дискурсом трипільської культури й до сьогодні. А якими трипільці були воїнами? Розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Як українська мова стала державною у бразильському місті Прудентополіс? Якими були українські села у Бразилії? Як бразильці ставали козаками? Чому українці платили за подаровану землю? Слухайте у п'ятому епізоді подкасту "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя.

Що таке неоліт і чому люди в цей час почали більше воювати? Якими були перші одомашнені тварини та рослини на українських землях? Хто такі бугодністровці? Чи були збройні конфлікти між мисливцями та землеробами? Міграції людей з Близького Сходу в українські землі – чи була боротьба? Кам’яні булави та шліфовані сокири – перша зброя для вбивства з наших земель. Воїн у кам’яній добі – які обладунки знайшли в Україні? Про епоху неоліту розповідає Дмитро Гаскевич, археолог, співробітник Інституту археології НАН України. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

Про найдавніші військові конфлікти на українських землях у новому подкасті "Ген війни". Починаємо з палеоліту: Чи зустрічалися у двобої людина розумна і неандерталець? Що відомо про перші людські конфлікти? Як лікували рани в палеоліті? 

Експерт цього епізоду – Леонід Залізняк, доктор історичних наук, археолог, професор Києво-Могилянської академії. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

Які небезпеки чекали українців після приїзду у Бразилію на початку ХХ століття? Як боролися з місцевими хворобами? Чи нападали на них тамтешні мешканці? Чому українських дітей віддавали у бразильські сімʼї? Про це у четвертому епізоді подкасту "Наші люди", присвяченому історії української діаспори у Бразилії. Авторка та ведуча Олена Владика записала розповіді нащадків перших українців, які подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони обіцяний рай на землі?

Для українців, які вирішили покинути рідний дім та податися у Бразилію, чекало перше найтяжче випробування – дорога до іншого континенту на пароплаві. Переселенців намагалися обдурити на кожму кроці: від купівлі квитків до перевірки багажу. Що про цю подорож пригадують нащадки перших українських емігрантів у Бразилії – почуєте у третьому епізоді подкасту "Наші люди".

Покинути рідний дім і податися за 10 тисяч кілометрів на початку ХХ століття українців заохочували спеціальні вербувальники. Вони розповідали людям неймовірні легеди, зачитували звернення "бразильського короля" та листи від емігрантів, які нібито вже пізнали рай на землі. Довірливі селяни ж іноді продавали усе своє майно, щоб купити квиток на корабель. Як це було – розповідають нащадки перших українців, які емігрували до Бразилії, та Олена Владика, перекладачка, дослідниця родоводів та авторка подкасту "Наші люди" про бразильську Україну.