Наша класика

Пароплав "Князь Пожарський" швартується в Нижньому Новгороді. Та тут на Шевченка чекає неприємна новина. За ним встановлено поліційний нагляд. Колишньому засланцю заборонено їхати далі. Що ж робитиме Шевченко за таких обставин?

Під час такої очікуваної мандрівки на волю Шевченко нотує у Щоденнику подорожні враження.  Що ж завадило авторовому плану читати та змальовувати краєвиди в дорозі?

Шевченко нарешті збирається в таку очікувану мандрівку на волю. «що я робитиму цілий місяць без хоч якоїсь книги?», — питає він у Щоденнику.

Про що мріяв молодий і вільний Шевченко у майстерні свого вчителя й друга Карла Брюллова? Автор щоденника ділиться спогадами про події та друзів тих років, роздумами про дружбу і випробування, що можуть перед нею постати.

Що і чому стало предметом першого Шевченкового запису? Останні дні служби в російській імперській армії принесли й неприємні несподіванки, та попри все Шевченко вже планує нові творчі проєкти.

«Сватання на Гончарівці» – одна з кращих  п’єс в українській класичній драматургії. Красуня Уляна підносить гарбуза недолугому Стецькові, а спритний і вигадливий вояка Скорик допомагає їй одружитися з коханим Олексієм. Гумор і яскраві типажі зробили цей твір Григорія Квітки-Основ’яненка справжнім шедевром.

Одна з найвідоміших п’єс Миколи Куліша, в якій харківський службовець  Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на таке, що звучало би більш по-російськи… Але прогавив початок українізації! У своїй комедії Микола Куліш художньо відтворив проблему русифікації в СРСР.

Історія творчого життя та стосунків Пантелеймона  Куліша і  Марка  Вовчка ( Марії Вілінської) зберігає   багато таємниць. Саме Пантелеймону Кулішу письменниця надіслала свої перші оповідання. Що було далі? Дізнаємося в цій радіодрамі.

Найвідоміша п'єса румунського драматурга Михаїла Себасьяна про те, як несподівано однієї ночі в провінційному містечку зупинився столичний потяг. У потягу їхала пасажирка, в якої не виявилось квитка. Волею долі на тому ж вокзалі опинився талановитий вчитель місцевої гімназії, який вивчав зірки. Певно, тієї ночі зірки зійшлися, аби ці двоє зустрілися.

Радіодрама за всесвітньовідомим романом чеського письменника Ярослава Гашека “Пригоди бравого вояка Швейка”.

Українець-скульптор намагається ствердитися в світі мистецтва у Парижі. На нього чатують неабиякі випробування: бідність, заздрість колег, нещасливе кохання , творчі кризи і розчарування.

Герої новели “Арабески” - романтики, які живуть на зламі епох . Вони намагаються зрозуміти час і знайти себе в цьому часі. Події їхнього життя, як орнаменти на піску, які легко можуть бути знищені стихією.

Історія кохання римського полководця Антонія і цариці Єгипту Клеопатри. Шекспір переповів її по-своєму, взявши за основу життєпис Марка Антонія в перекладі Плутарха.

Історія кохання на тлі бурхливих історичних подій Української революції. Місто, про яке йдеться, змінювало назву багато разів. Нині це Кропивницький - прообраз таємничого Байгорода.

“Царівна” вважається автобіографічним твором. Щоденник Наталки Веркович розкриває перед нами внутрішній світ героїні, яка виступає за емансипацію жінок, за право створювати власне щастя і самій творити свою долю.

Адудіо драма за мотивами легендарного роману Івана Багряного про мужніх мисливців, нащадків вихідців з України. «Сміливі завжди мають щастя» - говорить герой роману. Сміливість протистояти системі - і залишитися людиною - головна думка твору.

На тлі історичних подій розгортається історія кохання Соломії та Остапа- двох волелюбних людей, які вирішили здобути волю, хоча б і дорогою ціною.

Радіодрама "Шовкова пані", створена за мотивами повісті Наталени Королеви.

Про молодого чорта Трутика. Він закохався в юну відьму, яка в минулому була звичайною дівчиною, а тепер прагне врятувати свою душу.

Трагедія з двома дійовими особами: Юліаном та Камілою. Героїня зізнається, яка вона самотня та нещаслива. Однак головний герой такі слова вважає грою.

У Новий рік Хома отримує таємничий лист від давньої знайомої. Лист розповідає історію знайомства головних героїв, їхню розлуку та подальші поневіряння героїні.

За столом дівчина-сирота Целя і старий пан Темницький мають неприємну розмову, свідком якої стає син пана Темницького, лікар за фахом, який студіює медицину у Відні.

Фрагмент оповідання Івана Франка «Маніпулянтка» у виконанні Олексія Нежурка, Поліни Снісаренко і Віталія Бобуха.

Сцена з емігрантського життя відбувається на Паризькому кладовищі, де друзі щойно попрощалися з Остапом. Таня з Хомою нарешті залишаються наодинці.

Діалог Тані і Мері, філософські роздуми Мері про рівновагу загальної конструкції Всесвіту.

Розмова Хоми зі смертельнохворим Остапом про сенс людського існування.

Танцівниця Тайах, яка перебувала на гастролях потерпає від надмірної уваги чоловіків. То-Ма-Кі та Сев потійно конкурують між собою за її увагу. Нарешті вони починають товаришувати утрьох.

Автор милується роботою тогочасної лабораторії на кіностудії. То-Ма-Кі вирушає до Професора, який будуватиме корабель для майбутнього фільму.

Одного разу То-Ма-Кі, Сев і Тайах, гуляючи уздовж морського берега, побачили в морі якусь колоду. За неї хтось тримався, так друзі врятували матроса

Як писар Пістряк намагається хитрощами скинути Забрьоху із сотнества і зайняти його посаду.

Автор бурлескно зображує, як конотопський сотник Забрьоха сватається до хорунжівни Олени, але дістає «гарбуза» Григорій.

Триває роман Марти і Юрія. Марта впевнена, що це велике кохання, а от Юрій вважає, що він витрачає марно час, замість того, щоб займатися наукою.

Як Марта зустріла своє справжнє кохання. Юрій Славенко, фронтовий друг Льови - науковець, який прагне відкриття, несподівано для себе відкриває силу кохання.

Про зустріч головної героїні твору Марти зі своїм давнім залицяльником Льовою. Дівчина переконана, що вони можуть бути тільки друзями.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Монолог Стьопочки Крамарюка з радіовистави «Житейське море», трагікомедія Івана Карпенка-Карого, у виконанні Богдана Ступки. Запис 1982 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Данило Антонович в образі Отелло в однойменній виставі за трагедією Вільяма Шекспіра. Харківський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Запис 1951 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Олександр Сердюк в образі Короля Клавдія у виставі «Гамлет» за трагедією Вільяма Шекспіра. Харківський драматичний театр ім.Т.Шевченка. Запис 1956 року.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Мар’ян Крушельницький в образі Івана Непокритого у виставі «Дай серцю волю, заведе в неволю» за драмою Марка Кропивницького. Харківський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Запис 1951 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Валентина Чистякова та Іван Мар’яненко в образах Маври та Андронаті в радіовиставі «У неділю рано зілля копала» за повістю Ольги Кобилянської. Запис 1953 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Валентина Бжеська в образі Шкандибихи у радіовиставі «Лимерівна» за драмою Панаса Мирного. Запис 1949 року.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю».  Амвросій Бучма в образі Дядька Лева в радіовиставі “Лісова пісня” за драмою - феєрію Лесі Українки. Запис 1953-го року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Наталія Ужвій у радіопостановці «Катерина» за поемою Тараса Шевченка. Запис 1964 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Дмитро Мілютенко в образі Герасима Никодимовича Калитки у виставі "Сто тисяч" за комедією Івана Карпенка-Карого. Національний драматичний театр імені Івана Франка. Запис 1960 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Іван Мар’яненко в образі Ярослава Мудрого в однойменній виставі за романтичною драмою Івана Кочерги. Харківський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Запис 1956 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Василь Василько в образі Старшини Василя Мироновича в радіовиставі «По ревізії» за комедією Марка Кропивницького. Запис 1953 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Софія Федорцева у радіопостановці «Марина» за поемою Тараса Шевченка. Запис 1953 року. 

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Валентина Чистякова та Іван Мар'яненко в образах Маври та Андронаті у радіовиставі «У неділю рано зілля копала» за повістю Ольги Кобилянської. Запис 1953 року.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Наталія Ужвій та Амвросій Бучма у своїх коронних ролях Анни та Миколи Задорожного в легендарній виставі «Украдене щастя» за драмою Івана Франка. Національний драматичний театр ім. І. Франка, запис 1950 р.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Австро-Угорська імперія за крок до руй­нації. Поляки та українці ведуть боротьбу за владу, кожна сторона претендує на Східну Галичину. Йдуть важкі політичні переговори. Українцям вигідно затягувати процес — є надія знайти сильного союзника. Аж раптом у Стрийському парку знаходять труп офі­це­ра-поляка, який був членом таємного військового товариства. Пе­ре­говори під загрозою зриву. Климентій Кошовий вирішує їх врятувати та довести, що вбивство не має стосунку до політики. Але правда вже нікого не цікавить, збройне протистояння у Львові неминуче. Слухайте чим завершиться історія «Офіцер з Стрийського парку» у заключному детективі серії «Львівського циклу» Андрія Кокотюхи.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»: https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_culture

Героя війни, українського січового стрільця Захара Ладного підозрюють у вбивстві через ревнощі. Звинувачення кидає тінь на всіх добровольців. Захистивши стрільця, Климентій Кошовий може врятувати честь Легіону.  Почавши чергове розслідування, Клим і його друг Йозеф знову занурюються у світ криміналу, де вже наново поділили владу, ближче знайомляться із січовими стрільцями та стикаються з хитрощами російських шпигунів. А розбрат, який таємний ворог сіє довкола, вперше ставить під загрозу стосунки українця з коханою.

Страшні часи настали для мальовничого Львова під російською окупацією восени 1914 року. У місті – голод, холод та масові арешти, під які потрапляє головний герой Клим Кошовий. Але все змінює смерть Божени Микульської — коханки впливового російського офіцера. Кошовому пропонують взятися за справу в обмін на свободу. Рухаючись у пошуку вбивці крок за кроком, Клим та його друг Йозеф Шацький ризикують життям та відкривають для себе світ шпигунів, зрадників, дізнаються кілька військових таємниць та чи зможуть вони розкрити головний секрет?