Skip to main content
Драбина

Драбина

By AMCU
ДРАБИНА - подкаст Асоціації молодіжних центрів України. #драбинимо про молодь, простори, в яких вона любить тусити і тих, хто їм допомагає або перешкоджає.
Шукайте нас
www.facebook.com/youthcentersua/
www.instagram.com/youthcentersua/
Where to listen
Apple Podcasts Logo

Apple Podcasts

Google Podcasts Logo

Google Podcasts

Overcast Logo

Overcast

Pocket Casts Logo

Pocket Casts

RadioPublic Logo

RadioPublic

Spotify Logo

Spotify

Драбинимо про велосипеди, урбанізм та місто в якому живемо
Сезон 3, серія 3. #Драбинимо про велосипеди, урбанізм та місто, в якому живемо. Поговоримо про міські перетворення, про громадські проєкти за громадські гроші, про схему влада-громада-бізнес, про пошук інвесторів та фінансування свого проєкту, про децентралізацію у громадах, комунікування людей та лобіювання власних проєктів. Обговорюватимемо ці теми разом із засновницею Молодіжний центр громадянської освіти - МЦГО Ольгою Антоновою та громадською активісткою Анною Даниленко 0:30 Анна Велігдан : “Я в місті займаюся міським активізмом пов’язаним з велосипедами. Я робила майже всі протестні акції, потім до мене прийшли й сказали: “Ти протестуєш, іди працювати в КМДА робити цю велосипедну інфраструктуру, якщо ти протестуєш”. Там я вже непогано прокачалася, дізналася дуже багато кльових речей з приводу урбанізму, партисипації, залучення, поспілкувалася з міжнародними колегами. Та виявилось, що дуже класно, якщо розвивається місто, простір, щось інше, дуже важливо питати людей, що тут живуть, а чи користуються вони цим.” 2:15 Анна Велігдан: “Спільнотою ми сидимо і придумуємо як так зробити, щоб екологічний транспорт розвивався, щоб всім було безпечно, щоб його не хейтили, та взагалі, я розумію, що майбутнє вже тут.” 3:15 Ольга Антонова: “Ми завжди думаємо, що нам потрібно не тільки центри облаштувати, а ще й простір навколо.” 4:47 Анна Велігдан: “Варіант воркшопів - це дуже класно! Ти можеш долучати різних людей, котрі зацікавлені, мають якийсь стосунок, живуть і вірять в ідею, місцеві жителі. З цього ми можемо отримати підтримку, класні ідеї, класну команду, домовитись яким чином цей простір буде працювати для всіх, а і тоді це стане не просто ідеєю, а й взагалі цінністю всієї спільноти, це дуже крута та магічна штука коли люди об’єднуються.” 5:50 Ольга Антонова: “Зібравши маленьку команду, можна звернути гори!” 19:11 Анна Велігдан: “Чому саме воркшоп? Чому важливо зібрати всіх, хто зацікавлений, визначити потреби? Всі зміни починаються з того, що ти розумієш для кого це та, які потреби в цих людей є.” 25:55 Анна Велігдан: “В чому приком публічних місць, місць, де люди можуть об’єднуватись, збиратись? Прикол в тому, що люди можуть спілкуватись, власне живе нормальне спілкування, воно дає багато радості, багато розвитку, воно дає обмін ідеями, щоб люди могли взаємодіяти чи познайомитись.” 32:33 Анна Велігдан: “Міська влада зацікавлена в гарних проєктах. Та щось робити для них - це політичні дивіденди.” 34:30 Анна Велігдан: “Власне ми все можемо робити своїми силами, позвати своїх сусідів: “Приходьте, давайте зробимо!”. Хтось принесе молоток, хтось правильні руки..” Ольга Антонова: “Або ось так: “Об’ява! Шукаю болгарку за шоколадку”.” 44:35 Анна Велігдан: “Власне велосипедисти з пішоходами та з маломобільним транспортом повинні об’єднуватись, тому що ми топимо за безпечну інфраструктуру та вулиці для всіх.”Всім привіт! Вже відійшли від новорічного застілля? 👋
48:16
December 25, 2021
Драбинимо про працевлаштуваня молоді
Сезон 3, серія 2. #Драбинимо про працевлаштування молоді. Яку освіту мають наші ведучі та чи знадобились вони їм у повсякденному житті та їхній професійній діяльності, про поєднання професії та громадської діяльності, про особисті історії пошуку своїх перших місць роботи, порівняємо неформальну освіту із освітою у вищих навчальних закладах, про волонтерство як спосіб знайти себе та покращити власні навички, про різницю ставлення до людини у волонтерстві та на місці роботи, про неофіційне працевлаштування та про те, де краще шукати кращі вакансії. Знайомі нам з попереднього подкасту засновниця Молодіжного центру громадянської освіти Ольга Антонова та громадська активістка і журналістка Анна Велігдан, будуть прокачувати нас своїм досвідом. 0:55 Анна Велігдан: “Я не з тих людей, хто скаже, що університет це дно і нічого мені не дав в цьому житті”. 10:43 Ольга Антонова: “Я працювала нянею, баристою, працювала офіціанткою, працювала в прекрасному творчому просторі “Добро” в місті Біла Церква, ветеринарним асистентом в трьох лікарнях, працювала комунікаційницею, програмницею, створювала освітній контент, адміністраторкою молодіжного центру, зараз я є на волонтерських засадах керівницею молодіжного центру, фотографкою, колись монтувала примітивні відео”. 19:10 Ольга Антонова: “Якщо говорити про ті гнучкі навички, які ми здобули в громадському секторі, то університети, нажаль, нині не можуть наздогнати ту неформальну освіту, яку ми отримали поза закладами вищої освіти або коледжів, тому що громадський сектор дає більш практичну теорію і поле, де ми можемо її спробувати на власному досвіді.” 19:40 Анна Велігдан: “По факту громадський сектор для нас з тобою виступив простором, де ми шукаємо себе, де ми знаходимо те, що нам подобається і не подобається в роботі загалом.” 22:04 Анна Велігдан: “Для мене особисто громадська діяльність - це історія про стирання кордонів в своїй голові, про те, що ти можеш зробити, які обсяги роботи ти можеш виконати.” 24:08 Ольга Антонова: “В тебе зовсім інше відношення до людей після волонтерства, тому що ти розумієш, що комунікації ти вчишся вибудовувати вірно, не тільки якісно. З тобою приємно розмовляти, з тобою приємно комунікувати, і ти даєш корисну інформацію, необхідну, в необхідній мірі. Ти вчишся або стиснути її, або навпаки більш проінформувати людину.” 27:03 Ольга Антонова: “Ти можеш випробувати, що тобі чітко подобається і, що тобі чітко не подобається. Це правило перших робіт: ти маєш зрозуміти свої кордони, свої можливості, свої слабкі сторони, тому що ти їх також маєш декларувати на майбутнє. Вони є і, коли ти часто на це натикаєшся, ти потім дуже сильно вигораєш, втомлюєшся, і перестаєш любити ту справу, якою ти займаєшся.” 28:26 Анна Велігдан: “За рік я могла зрозуміти, що мені не подобається, з якими людьми я не хочу працювати і, з якими людьми мені потрібно працювати.” 28:57 Анна Велігдан: “Перші роботи - це не те, від чого ти будеш в захваті, шаленіти і такий: “Вау, робота моєї мрії від початку до кінця життя”. Це робота, яка дає тобі розмалювати свої кордони.“ 30:03 Ольга Антонова: “Після громадського сектору дуже часто помічаю, що роботодавці кажуть: “Ви для нас надто кваліфікований”, дуже часто.“
50:19
December 23, 2021
Драбинимо про українську мову
Сезон 3, серія 1. #Драбинимо про українську мову. Як часто у повсякденному житті доводиться просити : “Українською, будь ласка”, про свідомий перехід з суржику та російської мови на українську, про українських виконавців та український контент, про те, який саме контент можна вважати українським, про українську озвучку, про діалекти та змішання мов, про “бамбетлі”, “та” і “йой”, де можна відшліфовувати українську мову, та як робити її якісною і чистою, та про те, чи необхідно повністю обмежувати російську. Разом із засновницею Молодіжного центру громадянської освіти Ольгою Антоновою та з журналісткою і громадською активісткою  Анною Велігдан, ми обговорили всі гострі кути, що виникають при переході на українську мову та ситуацію з цього приводу в суспільстві 2:01 Анна Велігдан: “Я з маленького містечка на Рівненщині, і це прекрасно, тому що Рівненщина - це той регіон, де всі говорять українською. Але не ідеальною літературною українською, а суржиком. Чисту, прекрасну українську треба було випрактиковувати самій.” 2:57 Анна Велігдан: “Як часто ти говорила “Українською, будь-ласка!”?” Ольга Антонова: “Я ніколи цього не вимогала, але я наполягала на тому, що я буду говорили українською, особливо якщо ви не розумієте її з якихось своїх ідейних причин.” 4:26 Анна Велігдан: “Коли та чому ти прийняла рішення терейти на українську мову?” Ольга Антонова: “Громадський сектор, усвідомлення якоїсь бази цінностей, як ти хочеш жити, де, з ким, які це мають бути люди. Розумієш, що адекватною може бути і російськомовна спільнота, але коли ти вибудовуєш і формуєш свої власні цінності, і випробовуєш їх на міцність, то ти розумієш, що для тебе особисто є пріоритетом знати свою мову та розмовляти нею.” 13:09 Ольга Антонова: “В якийсь момент говорити українською стало модно” 18:29 Ольга Антонова: “В певний момент до тебе просто звертаються і кажуть: “Шо ти вимахуєшься?”” 19:42 Анна Велігдан: “Вперше українсько-львівські слова я почала додавати у своє мовлення десь в класі шостому. Я поїхала у дитячий табір, де була дівчинка з львівської області, і вона говорила максимально по-львівськи, і мені тоді це дуже сподобалось.” 20:48 Ольга Антонова: “Та, вірно казати “так”, але “та” звучить як сленгова, як розмовна.” 21:10 Анна Велігдан: “Я завжди говорила “йой” як здивування, як “ой”. Потім моя подруга з Закарпаття каже: “Аня, у нас йой означає так”. В мене було здивування, тому що я вживала цю частку просто тому що вона мені подобається, а виявляється, що в певному регіоні вона має таке значення, а не якийсь вигук.” 22:14 Анна Велігдан: “Багато людей мені говорять: “Ти не можеш сказати нормально?”, це означає “Ти можеш говорити суржиком!”. “Ань, ну чого ти приїхала з цього києва і випендрюєшься? Говори нормальною мовою, якою усі тут будуть тебе розуміти”. Я відповідаю: “Ми живемо в Україні, я говорю українською, напевно ви розумієте цю мову чисто”.”
58:24
December 22, 2021
Драбинимо про те, як активісти дорослішають
Другий сезон, серія #5 - Драбинимо про те, як активісти дорослішають. Як попадають на вуличні акції? Як виникають переконання? Звідки береться насильства? Коли відчуваєш маніпуляції? Хто несе відповідальність? Як формується ставлення до політиків?  - Про це та інше Ярина Боренько говорить активістками Катериною Чепурою і Яриною Волошин. 01:18 Катерина Чепура: … треба роздати листівки проти поганої влади… умовно кажучи з такими думками я йшла на свою першу акцію… 3:00 Ярина Волошин: … одногрупник запросив відвідати лекцію… це було цікаво… пізніше люди, які були там на лекціях, почали додатково запрошувати на акції 9:10 Катерина Чепура: ...колись з журналістів візьметься… за те, що вони роздувають… перекручують… висвітлюють тільки ті теми, де когось побили… 11:23 Ярина Волошин: … була на зборах дівчат, які організовували марш за права жінок… стільки деталей продумали для того, щоб попередити будь яке насильство, щоб акценти на марші були виключно на тому, про що марш… 30 секунд якоїсь шарпанини вистачило, щоб всі ці акценти були змиті… 12:08 Ярина Волошин: … ми самі культивуємо насильство… клікаємо на новині про те, що хтось побився, напав… 12:40 Ярина Боренько: … а приклади того, коли вами пробували зманіпулювати? … не шарпанина, не журналісти, а спеціально хтось хотів вас виставити так, а не як ви собі думали і хотіли… 13:47 Катерина Чепура: … хрестоматійний приклад… коли приймали закон Колесніченка і домовлялися про звук, який по факту опинився у іншому місці… ми стали живим коридором, щоб не допустити кровопролиття … для мене це стало лакмусовим папірцем… 16:36 Ярина Волошин: …я співала в церковному хорі… депутат районної райради запропонував поїздку на Співоче Поле в Київ… нас повезли і привезли, але на Михайлівську площу… це була акція проти легалізації легких наркотиків… 17:35 Ярина Волошин: …тепер я добре знаю і відчуваю, коли і як мною маніпулювали… не точкова, а цілеспрямована і витончена, якоюсь мірою, робота… сумно… відчувала, але чи не хотіла вірити чи хотіла зберегти середовище… 18:45 Катерина Чепура: ... я завжди керуюся правилом: можеш не писати - не пиши… якби до мене таки підійшли і спитали, я б спитала: а чого ти хочеш від громадської діяльності? І тоді людина б сама зрозуміла, куди їй рухатися, бо треба чогось хотіти… 20:30 Ярина Волошин: … ніколи не пораджу молодій людині взяти участь у вуличній акції, бо ця участь обов'язково має бути відрефлексована...
23:20
August 11, 2020
Драбинимо про активізм і волонтерство
ДРАБИНА - подкаст Асоціації молодіжних центрів України. #драбинимо про молодь, простори, в яких вона любить тусити і політику, яка їм допомагає або перешкоджає. Другий сезон, серія #4 - Драбинимо про активізм і волонтерство. Як стають волонтерами? Як достукатися до молодої аудиторії? Чим теперішні вісімнадцятилітні ввідрізняються від тих, що були на Майдані? Що дають рейтинги впізнаваності? Які пріоритети сьогодні в молоді? Що дає волонтерство країні, а що - для особистого розвитку? - Про це та інше Ярина Боренько говорить з волонтеркою, добровольцем ДУК Аліною Михайловою та керівником програми “Будуємо Україну разом” Юрком Дідулою. 00:56 Аліна Михайлова: Я спочатку просто допомагала притулкам для тварин. Це було до Майдану, до фронту…. 01:34 Юрко Дідула: Я вчився в католицькому університеті у Львові, всередині у нас все було класно і ми вирішили створити таке студентське братство, яке би займалося вирішення якихось проблем назовні, поза нашим тепличним середовищем. 05:14 Аліна Михайлова: Коли почалася війна, їм (молоді), цим дітям тоді,  було 12-13 років, і особливо залучати вони себе не могли, хіба що в них були проактивні батьки. Сьогодні, коли я їм розповідала про війну, я розказувала, що в свої вісімнадцять років я вже почала допомагати, я в дев’ятнадцять їздила на фронт з допомогою, ми збирали колосальну суми, купували речі (каски, броніки), для них це зараз шок, а як це може бути…. 07:40 Юрко Дідула: Ми, як громадська організація, вже виходимо на достойний рівень розуміння, як правильно комунікувати з молоддю. Ми розуміємо, що є величезна цільова аудиторія, це біля 10 млн. молоді, за яку ми боремося. І за них борются Шарій, Азов, ну і інші організації. 11:20 Юрко Дідула: Загалом молодь, 16-20 років, не мислить категоріями, які би дали зрозуміти, що Майдан був важливий, і що це не просто зміну влади, а про еволюцію ціннісних орієнтирів українців. 13:49 Аліна Михайлова: Я дуже щаслива людина, бо мені пощастило жити в час таких важливих для України подій і не пропустити їх. 16:15 Юрко Дідула: Волонтерство - це можливість застосувати на практиці теоретичні навички, які ти отримуєш в школі. Це про м’які навички - ти вчишся комунікувати з людьми, які можуть бути інших поглядів. Ти їдеш в нове середовище, де тебе ніхто не знає, і ти мусиш будувати з нуля свій імідж людини, демонструвати свої цінності…
21:18
August 03, 2020
Драбинимо про Сєвєр
Другий сезон, серія #2 - #драбинимо, про те, як живе молодь в Сєвєродонецьку. Чи хочуть молоді люди залишитися у своєму місті? Яким вона хоче бачити своє місто?  За що можна лююити Сєвєр? - про це та інше Ярина Боренько говорить з Яною Салаховою, координаторкою ініціативи "Сєвєр змін" та Славою Бондаренком, редактором місцевого журналу про культуру "ПлюсМінусНескінченість". 00:51 Яна Салахова: Що мене здивувало, що насправді є молодь, яка хоче залишатися в цьому місті... 04:59 Слава Бондаренко: Так, я проводив анкетування, але зрозумів, що навіть те, що відбувається “під носом” вона [молодь] не знає. 06:19 Яна Салахова: Ми вийшли на те, що цінністю є формальна освіта, ти вчишся, отримуєш диплом і знайдеш якусь роботу. 8:51 Яна Салахова:  В моєму розумінні людям треба давати досвід. 10:02 Слава Бондаренко: Треба розповідати про інструменти і давати навички…. Наше завдання ці інструменти дати. 14:56 Слава Бондаренко: Молодь розуміє добре, що всі будуть дорослими, треба буде шукати роботу, реалізовувати знання, і дуже багато розуміють, що в Сєвєрі вони не залишаться. 15:51 Яна Салахова: [попри все] Зараз у мене таке відчуття, що там багато свободи…. для реалізації різних ідей. Ярина:  Скажіть, як зараз виглядає молодь в Сєвєрі, і що в ній такого особливого.
19:15
July 28, 2020
Драбинимо про те, чому активізм - це круто
Другий сезон, серія #2 - #драбинимо, про те, чому активізм - це круто. Як живуть активісти, які вже довго є активістами? Що дає участь в організаціях? Як поєднати активізм з роботою? Як долучитися до чогось більшого? З Яриною Боренько розмовляють Оля Сало, донедавна - активістка Громадського сектору Євромайдану і Степан Золотар - донедавна голова Фундації регіональних ініціатив. 01:27 Оля Сало: … студентський час. Це період, який спонукає тебе бути самостійним і приймати самостійні рішення, не лише в питаннях побуту і навчання, а й в питаннях вираження громадянської позиції. 02:35 Степан Золотар: … в Алчевську, звідки я родом, було якось складненько з активізмом. 07:01 Оля Сало: Це в мене вперше в житті, коли я працюю на роботі і отримую зарплату за речі, які я завжди робила на громадських засадах. Для мене це подарунок долі.  07:51 Степан Золотар: Мені дуже ціннісно зайшла ця робота (в НАЗЯВО), бо ми не є нудними чиновниками, яке кругле носять, а квадратне катять. Я бачу результат цього, бо це перекликається з тим, чим займається ФРІ…..  тому я тут бачу частинку інституційної пам’яті в громадській діяльності.  10:07 Оля Сало: Якщо говорити про покоління, зараз спроможне до чиновницької, державотворчої діяльності, то це те покоління, яке пішло на Помаранчеву революцію.. і трошки молодші, і трошки старші. Саме це покоління зробило Майдан.  12:57 Степан Золотар: Насправді бульбашка є і це заперечувати нерозумно. Ми всі крутимося в середовищі притомних, як ми вважаємо людей. А реальність вона одна і інколи б'є по обличчю. Найкращий вихід з бульбашки - це сісти в маршрутку без навушників..
19:36
July 21, 2020
Драбинимо про те, чому не все одно.
Читайте  текстову версію на https://youthcenters.net.ua/drabinimo-pro-te-chomu-ne-vse-odno/ Другий сезон, серія #1 - #драбинимо, про те, чому не все одно. З чого починається протест? Чому варто бути долученим до чогось більшого? Як можна включитися в громадську діяльність? Що нас мотивує бути активними? З Яриною Боренько розмовляють активісти Лідія Фесенко, донедавна - президент Української асоціації студентів, та Віталій Устименко, віднедавна - голова Автомайдану.   1:10 Лідія Фесенко: “непросте насправді питання… молодь, яка в старших класах у школах мала б бути в учнівському самоврядуванні і для них мав би починатися рух по драбині громадського активізму… проте, мені здається, в Україні все ще недостатньо інструментів для комунікації з молоддю” 3:41 Віталій Устименко: “... недостатня залученість громадських молодіжних організацій до діяльності студентів і школярів… але це не тільки про молодіжні громадські організації, а громадянське суспільство вцілому ” 5:07 Лідія Фесенко: “... на порядку денному дуже багато питань, які хотілося б вирішити… часто за активною роботою громадські організації йдуть дуже сильно вперед і не встигають підтягувати за собою молодих людей, суспільство загалом - утворюються такі собі розриви, за якими не встигаємо слідкувати…” 9:48 Лідія Фесенко: “... зараз найгірше з чим можемо зіштовхнутись це те, що знову перестанемо розвиватись, тому що знову всі сили будуть іти на акції та протести... ” 12:35 Віталій Устименко: “... цікава тенденція, яку спостерігаю: якщо вдається на конкретну акцію залучити достатню кількість молоді, то перемога за нами… першою ознакою, що ініціатива перестає бути маргінальною - є те, що до неї доєднується молодь” 15:15 Віталій Устименко: “... вдається громадському сектору, і це доречі досягнення ЄвроМайдану, створювати коаліції… але так - люди часом видихаються...”
24:20
July 14, 2020
ДРАБИНИМО, ЩОБ ЩО
Серія #5 - #драбинимо, щоб що? Як YMCA-Львів робить в онлайн-форматі оперу "Міф роду. Дійство для Василя Сліпака"? Які можливості дав вимушений перехід в онлайн? Наскільки важливо вшановувати героїв засобами сучасного мистецтва? З Яриною Боренько розмовляють Олександра Сорокопуд, керівниця львівського осередку Всесвітньої організації християнської молоді та Юрко Вовкогон, менеджер проектів. 3:30 Юрко Вовкогон: “... довелося повністю, все переводити в онлайн формат, але нам це вдалося… вдалося попереводити всі концерти… це дуже делікатні точні концерти… не стріми, а відеозаписи ” 4:25 Олександра Сорокопуд: “... ми почали переосмислювати класичні форми… з Уляною Горбачевською пішли в Античний театр і зрозуміли, що він був не для глядачів, а для богів… зрозуміли, що глядач не завше є необхідною складовою, щоб сталася опера” 5:49 Юрко Вовкогон: “...відеоформат дозволив практикуватися нашим волонтерам у зйомці… поряд з досвідченими операторами займалися наші волонтери...” 6:41 Юрко Вовкогон: “... Уляна Горбачевська прийшла до нас, бо шукала менеджерську команду, щоб здійснити ідею… переписувалася з Василем Сліпаком, щоб вивести українську поліфонію на світовий рівень… адже це унікальна річ, яка збереглась в Україні, Грузії на Корсиці та Сардинії… хотіла цю оперу присвятити загиблим захисникам… потім вбили Василя… дізналися, що його псевдо Міф і вирішили так назвати оперу...” 10:22 Юрко Вовкогон: “... найбільшою проблемою усього нашого суспільства є вирватися з клятих шаблонів, вирватися з фальшивої, пафосної некрофілії… коли чиновники плачуть на могилах героїв, а на наступний день крадуть далі… це проблема не тільки чиновників” 11:25 Юрко Вовкогон: “... бачимо для себе місію … показати, що героїв можна вшанувати не голосно, а осмислено… не кричачи на всіх перехрестях, а просто продовжуючи їх справу… роблячи це з чуття”
20:39
June 20, 2020
ДРАБИНИМО, БО МИ Є
Серія #4 - #драбинимо, бо ми є. Як живуть молодіжні центри в малих містах? Як готуються до поновлення "живого" спілкування у своїх просторах? Що робили під час карантину? Чи не втратили зв'язок з активістами, волонтерами і відвідувачами? Що буде перше в офлайні після онлайну? З Яриною Боренько розмовляють Павло Медина з Нововолинського молодіжного центру "Нові Крила" та Олексій Шаповалов з  Хабу "КОМОРА" з Первомайська. 1:13 Павло Медина: “... ми запустили проект просто книг… багато експериментуємо з картинкою, різними форматами...” 1:46 Олексій Шаповалов: “... багато спілкуємося з нашими активістами… робили ремонт у бібліотеці, щоб перетворити в крутий відкритий простір” 8:48 Ярина Боренько: “... наскільки молодь, з якою ви працюєте взагалі усвідомлює що відбувається і наскільки потребує інформації, виховання певних речей, пов'язаних з тим, що насправді ця пандемія надовго і не закінчиться завтра, а вертатися до життя треба?” 12:15 Павло Медина: “цей карантин вдарив по мотивації насправді...” 13:54 Олексій Шаповалов: “... комусь спокійно подивитись онлайн форум, онлайн семінар… а комусь треба офлайн контакт і він без цього не може... ” 15:20 Павло Медина: “... давно в планах відклалося провести навчання з прав людини… говорити про права людини завжди важливо… а після виходу з карантину особливо...” 16:15 Олексій Шаповалов: “готуємо на кінець місяця вечір акустичної музики - інструментальник… якраз зробили івент-зону… нема проблеми зберегти дистанцію...”
19:12
June 15, 2020
ДРАБИНИМО ОНЛАЙН
Серія #3 - #драбинимо онлайн. Як і чи онлайн заміняє офлайн? Як і чи варто вертатися до попередньої діяльності? Наскільки важливими зарах є громадські простори? Що таке ОГО-онлайн? Як змінюються підходи до аудиторії? З Яриною Боренько розмовляють Костянтин Чернишов з Запорізького обласного центру молоді та Микола Дорохов з молодіжної платформи "ВІЛЬна Хата". 00:14 “... що ж молодіжні центри роблять онлайн” 03:40 Костянтин Чернишов: “... в Запоріжжі ми почали розвивати проект ОГО-онлайн” 06:28 Микола Дорохов: “... Коли ти виїжджаєш, спілкуєшся з людьми з іншого середовища, то це дуже допомагає подивитися на свою роботу під іншим кутом. А коли сидиш в одній коробці, то в тебе замилюється погляд на те, що робиш … тому, вважаю, дуже важливо виїжджати за місто” 09:37 Ярина Боренько: “... ви мали час подумати і оцінити свою роботу до того… чи є ідеї робити щось нове? чи хочете просто повернутись і зробити те, що робили” 10:44 Микола Дорохов: “... все це викристалізовує нашу діяльність… ці всі речі не просто випадають, це привід задуматись і зробити певні висновки” 11:30 Костянтин Чернишов: “... великі фестивалі це круто, але без них можна прожити…  онлайн заходить, люди потребують нових знань і ми виділяємо кошти на новий відеоконтент… громадські простори найоптимальніший варіант великого охоплення аудиторії і збереження соціальної дистанції… більше спілкування з молодіжними центрами в регіоні”  16:58 Микола Дорохов: “Ця ситуація з карантином це можливість дійти до людей, які в іншому інфополі… для мене це найважливіше питання, на яке хотілось би відповісти… людям зараз дуж
19:55
June 07, 2020
ДРАБИНИМО В ПРОСТОРІ
Серія #2 - #драбинимо в просторі. Що таке НУМО? Як організації об’єднуються? Що знаходиться на вулиці Пестеля в Києві, де колись було підпільне казино? Що таке “Натрій”? Як будується довіра і взаємовизнання між різними людьми? З Яриною Боренько розмовляють Олена Подобєд-Франківська з АМЦУ та Дмитро Куриленко з Національного Альянсу.  0:32: “... НУМО - це синонім до разом?... ” 0:42 Олена Подобєд-Франківська: “... ми об’єднуємо організації, які працюють з молоддю...” 1:49 Олена Подобєд-Франківська:  “... об’єднання почалося зі створення простору...” 3:26 Олена Подобєд-Франківська: “... Українська академія лідерства чотири роки поспіль проводили забіг імені Ігоря Брановицького… одного дня об’єднали зусилля… так виник молодіжний центр “НАТРІЙ”” 4:44 Дмитро Куриленко: “... спілкувалися з побратимами Ігоря, його сім’єю… їм важливо зберегти пам’ять про сина… а також цінності самого Ігоря - освіта”
15:19
May 30, 2020
ДРАБИНИМО З МІНІСТЕРСТВОМ
Що з того, що знову маємо Міністерство молоді і спорту? Як молодіжні центри і простори виходитимуть з карантину? Яке майбутнє молодіжної інфраструктури? Якою буде нормативка?  Заступниця міністра молоді і спорту Марина Попатенко та Голова правління АМЦУ Ярослав Храпський розмовляють з Яриною Боренько, головою Наглядової ради АМЦУ. 00:48 Марина Попатенко: “... для Міністерства карантин це виклик, але так само і можливості, насамперед навчальні” 03:00 Ярослав Храпський: “роботи більше … та є нові компетенції” 03:53 Марина Попатенко: “молодіжна політика має мати своє місце в політиці держави” 06:06 Ярослав Храпський : “… треба чесно сказати… не приділяли уваги індивідуальній роботі” 10:15 Ярослав Храпський: “ чи загубили, чи знайшли з міністерством - питання, як мінімум, довгої гри... ” 14:25 Марина Попатенко: “... важливо, щоб молодіжні центри були включені в обговорення Закону України про молодь… стали майданчиками дискусій навколо концепції Програми про молодь на наступні 5 років ” Дякуємо за музику Tik Tu  Читайте повнку розшифровку на : youthcenters.net.ua
17:03
May 25, 2020