DTF Magazine

Що таке український танець? А народний? І чи зберіг хтось автентичну танцювальну традицію? Чи маємо ми власну школу балету та коли в Україну прийшов сучасний танець?

На ці питання відповідає хореографка і дослідниця танцю Світлана Олексюк. Ви слухаєте четвертий епізод спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ.

«Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, мабуть, досі залишаються ключовим фільмом доби українського поетичиного кіно. Стрічка відкрила світу актора Івана Миколайчука та оператора Юрія Іллєнка, які згодом продовжили традицію метафоричності та образності у своїх режисерських роботах. Фільми цієї течії були відповіддю радянському реалізму під час «хрущовської відлиги» в 1960-х.

Радянська цензура стала й основною причиною заборони показів художніх фільмів з яскраво вираженою алегоричністю. Засобами поетичного кіно режисери критикували режим, показували традиції та звичаї українського народу, а також винаходили свою кіномову, яка була нашою «Новою французькою хвилею».

Що ж такого феноменального створили представники поетичного кіно? Чому в епоху гласності 1990-х не вдалося відтворити цю течію? Чи можуть тогочасні фільми бути аполітичними і, зрештою, які стрічки варто подивитися, щоб краще зрозуміти ту добу?

Шукаємо відповіді у цьому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») разом з режисеркою і сценаристкою Марисею Нікітюк («Коли падають дерева») та кінодослідником і режисером Стасом Битюцьким («Нетерпимість»).

Як сталося, що здебільшого митці, котрі ніби-то очолювали російський авангард 1914-1922 років, насправді були українцями? І чому світові музеї та дослідники мистецтва ніколи не звертали на це увагу? А головне — навіщо Росія так активно присвоювала собі українських художників, хоча їй навряд чи бракувало своїх?

Про це у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ запитуємо історикиню мистецтва та журналістку Оксану Семенік. Вона активно займається деколонізацією і зокрема веде у Твіттері англомовний канал Ukrainian Art History, де знайомить з українськими художниками та художницями.

Завдяки її, наприклад, музей Метрополітен у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі українськими, а також перейменував картину Едґара Деґа «Російські танцівниці» на «Танцівниць в українському вбранні».

Український орнамент, вишиванка та етніка знову в тренді. І це породжує як героїв, так і антигероїв.

Де межа між популяризацією культурної спадщини, осучасненням і переосмисленням традиційного, а де нерозуміння контексту, спекуляція і знищення? Як Олена Пчілка популяризувала вишиванки? Де шукати інформацію про етноодяг і його особливості? Яка різниця між вишиванкою та вишиваною сорочкою? Чому варто робити копію власної старовинної сорочки? Чи несе сучасна вишивка цінність? Що варто знати і робити, якщо ти дизайнер чи бренд і хочеш випустити речі з орнаментом чи вишивкою?

Говоримо про етичний аспект використання етноодягу в новому епізоду нашого подкасту, присвяченого феноменам української культури. Гостя цього випуску — Ярина Сізик, фольклористка, учасниця гурту «Щука-риба», авторка етнографічного телеграм-каналу «Етнографічні історії Сізо Сізенко».

Микола Лисенко — людина, яка заклала фундамент української академічної музики — навчався в одному із провідних музичних вишів свого часу — консерваторії Лейпцига. Там композитор вів щоденник, у якому ретельно занотовував освітній процес, щоб згодом імплементувати його в Україні.

Лисенко відмовлявся від регулярних запрошень ставити опери в імперському театрі у Петербурзі, свідомо відрізаючи себе від великих грошей та більшої слави. Бо був зайнятий, як кажуть, активною громадською діяльністю у Києві й поза його межами — створював і курував музичні гуртки й події, підтримував і навчав молодь. І зрештою 1904 року відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу.

Та хто і що було до Лисенка? Що зробили його учні для подальшого становлення української академічної музики? І як велося українським композиторам за радянських часів? Про це, а також про те, чим сильна та приваблива українська академічна музика, хто її ключові герої та хто за нею стоїть зараз, і чому один із головних вишів країни не може носити імʼя Петра Чайковського, говоримо в третьому епізоді нового подкаст-проєкту DTF Magazine.

Гості подкасту — Анна Гадецька, співзасновниця й програмна директорка Open Opera Ukraine, а також Стас Невмержицький, головний редактор «Радіо Ісландія», першого українського онлайн-радіо класичної музики.

В Україні досі немає музею сучасного мистецтва. Так, існує ряд якісних приватних ініціатив, які, втім, не можуть замінити повноцінну державну інституцію. Ні за обсягами колекції, ні за рівнем досліджень та архівів, ні за формою власності, бо зрештою належать приватним власникам, тоді як державний — усім громадянам країни.

Чому в Україні не склалось з музеєм сучасного мистецтва, хоча на певних етапах були і політична воля, і гроші? Про це говоримо у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ з головою правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольгою Балашовою.

Вона також розповідає, чим має займатися будь-який музей, чому нам не варто брати готові схеми роботи центрів сучасного мистецтва інших країн, яке мистецтво зрештою вважати сучасним та чому культура лишається на часі навіть у ті періоди, коли здається, що зараз не до неї.

DTF Magazine розпочинає нову серію подкастів «Відбудова». Тут ми розповідатимемо історії засновників київських брендів, магазинів, кав'ярень, а також артистів, які після початку великої війни частину свого життя присвятили волонтерству.

Епізод перший • Після відходу російських військ з півночі України, частина волонтерів з Києва почала їздити в Чернігівську область і побачила стан місцевих сел. Деякі будівлі без дахів, деякі знищені вщент, більшість — без вікон. На відновлення цих будинків у місцевих немає грошей та і вільних рук.

Співзасновник київських кав’ярень «КАШТАН» і «ЛИПА» Кирило Богдан разом з друзями на початку війни допомагали їжею в Києві, а останні місяці щотижня їздять в декілька сіл Чернігівщини, щоб відбудувати місцеві хатини і навіть школи.

Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з Кирилом, а також Ромою Бондарем і Варею Лущик з його команди про те, як волонтерство стало значною частиною їхнього життя, з чим вони зіштовхуються у своїй роботі та на що збирають кошти саме зараз.

DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Цей епізод присвячено BMX.

Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Андрій Устінович і Василь Лук'яненко.

DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Другий епізод присвячено скейтбордингу.

У новому епізоді про Івано-Франківськ спільно з інноваційним партнером міського життя Visa говоримо з представницями місцевої міської лабораторії МetaLab. Ведуча Аня Білоус дізнається, які експерименти йдуть на користь місту, як підвищити конкурентоспроможність малих та середніх міст в Україні і чому варто переконувати містян, що вони можуть будь-що

Героїні подкасту:
Анна Пашинська, співзасновниця та кураторка міської лабораторії МetaLab та урбаністичного фестивалю «Сеанс міського сканування»
Мар’яна Баран, проєктна менеджерка МetaLab

Анна та Мар’яна розповідають, навіщо будь-якому місту потрібна міська лабораторія й чому варто бути готовими до того, що це довгострокова історія. Які послуги надає МetaLab і як йому вдалося привернути увагу міськради і вийти за межі Франківська. І що приводить у це місто людей з Відня, Берліна й Києва.

👉🏼А для справжніх урбаністів і тих, хто любить подорожувати, є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

«Професійний данкер — це міфічна істота». Miller й Smoove про український стритбол і данки

DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Перший випуск присвячено стритболу, данкам і фристайлу.

Ведучий Gera Gerc говорить із провідними світовими данкерами з України Вадимом Miller Піддубченко й Дімою Smoove Кривенко про ком'юніті й культуру, що оточує ці види спорту.

Також у подкасті:

— Чим «трушний» стритбол відрізняється від професійного?
— Яка вона, українська школа данку, та що в її основі? Та як розвивається український стритбол?
— Чи можна українських атлетів охарактеризувати відомим висловом «з вулиць на Олімпіаду»?
— Чому у 2021 році на Іграх в Токіо не виступали українські данкери?
— Яке місце посідають дівчата в українській та світовій данк-культурі?
— Що (чи хто) впливає на відбір команд до Олімпіади?
— На кого з українських данкерів-новачків слід звернути увагу?
— З чого складається формула чемпіона?

Це традиційна рубрика подкасту «Міста і люди» про електронну сцену у містах України. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa наша мобільна студія дісталась до Івано-Франківська. Говоримо з представниками двох ключових формацій міста — Олесем Зазуліним(Detali) та Романом Хом‘яком (Vtixa).

Ведуча Аня Білоус з’ясовує у героїв, як їм вдається робити в Івано-Франківську масштабні івенти та фестиваля, на які з’їжджаються з усієї країни. Чому в місті досі немає клубу та як його появі заважає урбанізація? Чому франківці спробували та вирішили не продовжувати робити квір-івенти? Що таке формації третього покоління? Наскільки важно привезти у Франик іноземних артистів з іменем? Та у чому заслуга драм-н-бейсу?

👉🏼А для справжніх урбаністів і тих, хто любить подорожувати, є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

Олег Дроздов — зірка української архітектури. Його проєкти люблять і ненавидять. Особливо це показав скандальний театр на Подолі.

Дроздов живе і працює в Харкові — місті, яке можна порівняти з урбаністичним вінегретом, але якому, однак, вдалося зберегти цілком впізнаване обличчя. Також він заснував Харківську школу архітектури, яку називає одним зі своїх найважливіших проєктів.

Як в одному місті співіснує архітектура модернізму, перший хмарочос України, десятки, якщо не сотні, вишів та сучасні пластикові МАФи? Хто насправді сформував його архітектурний вигляд? З чим пощастило Харкову та чому його називають містом конструктивізму? Про це й не тільки говоримо з Олегом Дроздовим.

👉🏼 А для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

Услід за Львовом та Одесою, мобільна подкаст-студія DTF Magazine за підтримки інноваційного партнера міського життя Visa, приїхала до Харкова. Перший харківський епізод — наша традиційна рубрика про електронну сцену в регіонах, гостями якої стали представники двох головних клубів міста — Ольга Удовенко з Kultura Zvuka та Ігор Транько з «Живота».

🎙Про що говоримо: Як Kultura Zvuka вдалось масштабуватись з магазину до клубу та відкрити школу діджеїнгу у Києві? Чи варто очікувати перезапуску та редизайну «Живота» та чому його називають «специфічним» місцем? Як з’явився один з головних феноменів Харкова — денні вечірки YAMA біля ХАТОБа, які збирають до 1000 відвідувачів? Як на розвиток культури електронної музики впливають студенти, які приїжджають навчатись у Харків? Та чого не вистачає харківській сцені?

✨ Для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

— 50% знижки на поїздки з Bolt в аеропорт або до залізничного вокзалу;
— безкоштовні проходи Fast Track в аеропорту;
— безкоштовний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
— повне міжнародне страхування на час подорожей (включаючи випадки COVID-19)
— безкоштовний доступ до понад 300 електронних та аудіокниг на Yakaboo
— доступ на рік до серіалів, фільмів та 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

Для одних Одеса — це «бандитське місто», для інших — «місто гумору», а для когось — «легке й ненав’язливе» місце відпочинку. Але що про це думають місцеві?

У цьому епізоді Аня й журналіст Міша Штекель говорять про найпопулярніші міфи Одеси. Вони розбираються, які з них дратують місцевих, чому питання сучасної ідентичності міста — це «сумна тема», чим загрожує стара міфологія та в чому відмінність сучасних одеситів. А ще Міша пояснює, чому йому складно знайомити друзів з містом і як один з найпопулярніших стереотипів вплинув на нього самого.

👋🏼 А для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

— 50% знижки на поїздки з Bolt в аеропорт або до залізничного вокзалу;
— безкоштовні проходи Fast Track в аеропорту;
— безкоштовний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
— повне міжнародне страхування на час подорожей (включаючи випадки COVID-19)
— безкоштовний доступ до понад 300 електронних та аудіокниг на Yakaboo
— доступ на рік до серіалів, фільмів та 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

У цьому епізоді нашого спільного з Visa подкаст-проєкту «Міста та люди» ведуча Аня Білоус та гостя Ніка Лозовська розберуть феномен локальної кухні, без яких продуктів та страв її неможливо уявити.

Ніка подорожує різними країнами та втілює своє гастрономічне бачення у ресторані Dizyngoff. У меню — страви різних (в тому числі і одеської) кухонь світу, які готують із місцевих продуктів. 

☝🏼 Шеф-кухар розповідає про культуру їжі у житті містян: на яких ринках шукати якісні продукти, чому не варто йти на Привоз, як часто місцеві ходять на пляж і чи купують там «пшонку» — так називають в Одесі варену кукурудзу? А ще згадує про улюблені страви дитинства, серед яких немає солодощів, пояснює відмінність української кухні від одеської й ділиться улюбленими закладами справжньої локальної кухні в місті та одним локальним рецептом.

🎙 Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine та інноваційного партнера міського життя Visa, який охопить Львів, Одесу, Харків, Івано-Франківськ, Дніпро й Київ. Щомісяця на власній студії ми приїжджаємо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

Докладніше про проєкт та усі подкасти DTF Magazine шукайте на сайті donttakefake.com/podkasty/

👋🏼 А для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

— 50% знижки на поїздки з Bolt в аеропорт або до залізничного вокзалу;
— безкоштовні проходи Fast Track в аеропорту;
— безкоштовний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
— повне міжнародне страхування на час подорожей (включаючи випадки COVID-19)
— безкоштовний доступ до понад 300 електронних та аудіокниг на Yakaboo
— доступ на рік до серіалів, фільмів та 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

У новому епізоді спільного з Visa подкаст-проєкту «Міста і люди» знайомимо з одеською архітектурою. Ведуча Аня Білоус разом з архітектором і засновником компанії SIVAK + PARTNERS Дмитром Сіваком говорять про суміш архітектурних стилів, сучасний вигляд міста й найефектніші будівлі Одеси.

👌🏽 Докладніше про випуск: Хто формує сучасне архітектурне обличчя Одеси? Які місця в Одесі вже неможливо врятувати від забудови? Що спільного в архітектурі Одеси та Львова? Який архітектурний стиль в Одесі найбільш недооцінений? І чи залишилися ті самі одеські дворики?

🎙 Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine та інноваційного партнера міського життя Visa, який охопить Львів, Одесу, Харків, Івано-Франківськ, Дніпро й Київ. Щомісяця на власній студії ми приїжджаємо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

DTF Magazine й інноваційний партнер міського життя Visa продовжують подкаст-експедицію українськими містами. Другий одеський епізод — наша постійна рубрика, у якій шукаємо відповідь на запитання «Чим живе електронна сцена в регіонах?»

Герої подкасту :
▫️Vvanya Samokrutkin aka systemnapotvora — засновник одеської арт-платформи та незалежного лейблу «система | system»
▫️Ярослав Yate — співвласник Палацу сучасної культури «Порт» (ДСК «Порт») та промо-групи Feeleed. Участник дуету Yate

Про що говоримо: На якому етапі розвитку знаходиться електронна сцена Одеси? Як з'явилися проєкти ДСК «Порт» і «система | system»? Наскільки розвиток електронної сцени Одеси пов’язаний з туристами? І кого більше на вечірках: одеситів, киян чи іноземців? Як географічне розташування міста впливає на його нічне життя і музичні вподобання місцевих? Та чи існує конкуренція між одеськими клубами?

DTF Magazine й інноваційний партнер міського життя Visa продовжують досліджувати, чим живуть регіони. В постійній рубриці про арт говоримо про особливість одеської артсцени.

З якими темами працюють молоді одеські художники? Хто і навіщо робить виставки під водою та на OLX. У чому перевага одноденних виставок? Куди поділося одеське концептуальне мистецтво? Що робити з відтоком художників і чи може це стати проблемою? Чому Одесі не потрібна конкуренція галерей і хто формує в місті культуру відвідування виставок?

Гості подкасту — Олександра Кадзевич (художниця та засновниця одеської галереї «Ночь», де кожна виставка триває один день) та Володимир Чигринець (куратор експериментального центру Muzeon, штатний куратор Музею сучасного мистецтва Одеси)

Епізод присвячений пам’яті Олександра Ройтбурда.

«Чи є нічне життя в регіонах і яке воно?» — одне із запитань, на яке ми шукатимемо відповідь у кожному місті. Починаємо зі Львова.

Що являє собою електронна сцена Львова й чим вона відрізняється від київської? Коли стався переломний момент? Які жанри переважають на львівських вечірках? Наскільки велика аудиторія, якій цікава електронна музика, і чому у Львові досі немає великого фестивалю електронної музики, на відміну від сусідніх Івано-Франківська й Тернополя? І що треба знати про «нічного мера» Львова? Розповідають журналіст, диджей і співзасновник формації Zavtra, вечірок Dzvin Дарко Лісень і промоутер, організатор серії техно-вечірок «Земляни» Данік Гелетій.

«Львів — культурна столиця». Але останнім часом гастрономічна культура міста значно випередила мистецьку. Якою сьогодні є місцева артсцена й чим вона живе? Чому львів’яни називають Палац мистецтв госпісом і навіщо вони провели «похорони культури»?

Про все це говоримо з директоркою Муніципального мистецького центру Ляною Мицько.

Які нетуристичні місця варто відвідати у Львові? Як у місті з’явився район Сихів, про який часто не знають туристи? Що можна збудувати тільки в районі Сихова? Як зрозуміти, які споруди потребують захисту? Чому радянські будівлі невигідно називати радянськими? Навіщо Паліндром зняв кліп біля Палацу культури «ЛОРТА»? І як має змінюватися підхід до забудови в майбутньому?

Про це говоримо з архітектором і співзасновником студії ROOM 66 Володимиром Палієм.

✨ Місто кави, пива, лева й шоколаду — чому так називають Львів? Як кава вплинула на спосіб життя й спілкування львів’ян? Чи має місто формувати свою сучасну міфологію та хто цим займається у Львові? Як міфи роблять місто симпатичнішим для туристів?

Історик і львовознавець Ігор Лильо про те, як він сам вигадує міфи й чому в них вірять інші.

Це новий подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Ми розкажемо, чим живуть в регіонах та познайомимо з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

🎧 А це епізод-тизер, з якого ви дізнаєтесь:
— Навіщо нам з Visa цей проєкт?
— Чим наші подкасти відрізнятимуться від десятків інших?
— У які міста ми поїдемо та звідки стартуємо?
— Що ще, окрім запису подкастів, ми робитимемо у вашому місті?

Одинадцятий, бонусний, випуск нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa ми присвятили семи мультсеріалам, які назавжди змінили наше ставлення до мультиплікаційного жанру. І цікаво, чи впізнаєте ви, хто саме озвучув цей подкаст. Адже ви точно чули цей голос раніше, але де саме? 

✨Як вигадана понад 30 років тому незразкова сімейка Сімпсонів досі показує життя типового робітничого класу й підіймає низку гостросоціальних та особистісних питань?
✨ Чому, попри жорстку сатиру й насилля, серіал «Південний Парк» передусім про дітей?
✨Як завдяки DVD-дискам «Гріфінам» удалося повернутися на екрани і як серіал підкорив стримінгову платформу Hulu?

Десятий випуск нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa ми присвятили одному з найвпливовіших артистів останнього десятиліття — Френку Оушену.

✨ Яка ситуація «поховала» дебютний альбом Channel Orange у його первісному вигляді?
✨ Чому молодому та маловідомому артисту запропонували колаборацію Каньє Вест та Jay-Z?
✨ Що змусило музиканта зізнатись у бісексуальності?
✨ Як Френк Оушен провів найбільшу музичну аферу декади та навіщо обманув власний лейбл?
✨ Чому Френк не довіряє зберіганню файлів онлайн та завжди возить з собою жорсткі диски з записами?
✨ Як альбом Blonde став «головним альбомом десятиліття»?

У дев'ятому епізоді нашого подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо історію короля хайпу — Supreme.

🎲 Чому перший скейтерський магазин Supreme порівнювали з бутиком Chanel?
🎲 Як фотографія з Кейт Мосс стала причиною конфлікту між Supreme та Calvin Klein?
🎲 Чому у 2000 році Supreme “посварився” з Louis Vuitton?
🎲 За рахунок чого Supreme став настільки хайповим брендом, що під час релізів нових колекцій майже завжди присутня поліція?
🎲 Через що перша колаборація Nike та Supreme у 2002 році стала проривом для обох брендів?
🎲 Звідки взявся «італійський Supreme», який відкрив магазин навіть у Києві, та як американці перемогли у війні з «клоном»?

У восьмому епізоді нашого подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про феномен на сучасній музичній сцені — 18-річну Біллі Айліш.

🌪 Як про Біллі Айліш дізнались мільйони?
🌪 Чим звучання співачки відрізняється від звичайної поп-музики?
🌪 Чому образ Біллі вважають депресивним та як це пов’язано з її особистим життям?
🌪 Чому стиль співачки стал ледве не головною причиною її конфліктів з фанатами?
🌪 Та що підштовхнуло її до думки про самогубство?
🌪 За що музичні критики хвалили When We All Fall Asleep, Where Do We Go, дебютний альбом Айліш?

У сьомому епізоді нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо один із найобговорюваніших брендів сучасності — Balenciaga.

▪️ Коли та як заснували Balenciaga i чому його засновник з часом розчарувався в модi та закрив бренд?
▪️ Що відбувалось з Balenciaga до хайпу навколо нього?
▪️ Як креативний директор Демна Гвасалія перевернув догори дригом естетику дому моди з 100-річною історією, а його почали носити підлітки та хайпбісти?
▪️ За що речі Демни люблять і водночас ненавидять?
▪️ Як з’явились ті самі «потворні» кросівки Balenciaga Triple S, які заполонили ледь не весь світ?
▪️ Та що відбувається з Balenciaga останнім часом і чому його речі стають ще дивнішими та експериментальними?

Американський актор, режисер та сценарист Джона Хілл — герой шостого епізоду нашого спільного подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa.

У цьому випуску розповідаємо:
💫 Як на Джону вплинув мультсеріал «Сімпсони»?
💫 Як образ «недолугого товстого хлопця» вплинув на життя Хілла та надихнув на сворення власного зіну? І як через 11 років, завдяки зйомкам у серіалі «Маніяк» на Netflix, актор остаточно перестав бути заручником однієї ролі.
💫 Чому критики та глядачі так полюбили дебютний фільм Джони Хілла «Середина 90-х», а сам режисер каже, що ця стрічка врятувала його життя?
💫 Про що Хілл чотири години розмовляв з Мартіном Скорсезе перед початком зйомок «Середини 90-х»?
💫 Які запитання під час інтерв'ю ображали та виводили Джону з себе?
💫 І завдяки чому він врешті-решт знайшов гармонію з собою та став героєм покоління?

У п'ятому випуску разом з нашими іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про Рафа Сімонса, якого вважають одним із стовпів сучасної моди.

У четвертому епізоді нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про Дональда Гловера, він же музикант Childish Gambinо і автор серіалу «Атланта».

▪️Чому в дитинстві Дональду забороняли дивитися телевізор?
▪️Як з'явився псевдонім Childish Gambino та чому журнал Pitchfork оцінив його дебютний альбом на 1,6 з 10 балів?
▪️Як Дональд придумав серіал «Атланта» та чому йому доводилось приховувати оригінальний сценарій від босів телеканалу?
▪️ Через що музикант бойкотував «Греммі»?
▪️Чому Дональд Гловер хоче попрощатись з Childish Gambino?

Третій епізод нашого спільного подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк і Visa присвячуємо одному із найвідоміших японських брендів Comme des Garçons та його засновниці Рей Кавакубо 💫

▪️ Як з'явилось те саме червоне серце з футболок та кед Comme des Garçons?
▪️ Що Рей Кавакубо та Comme des Garçons подарували європейській моді та чому фанатів бренду називали «воронами»?
▪️ Як в лініях бренду «уживаються» авангардні речі з зайвим рукавом і дірками та іронічні сумки з паровозиком Томасом?
▪️ Та чому засновниця бренду Рей Кавакубо не вважає себе дизайнером, а свою роботу називає «рутиною»?

Чому Acronym вважають одним з найвпливовіших теквер-брендів у сучасній моді? За що його спочатку ненавиділи? Чому ціна на штани Acronym може сягати 1500 доларів, а на куртки — понад три тисячі? І як сталося, що речі бренду розкуповують за лічені хвилини?

Про це говоримо в першому випуску подкасту DTF Magazine та наших інноваційних партнерів ПриватБанк і Visa.