Локальна історія

Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до бастіонних замків? Ми дізнаємось, чому замків в Україні менше, ніж у Польщі та Словаччині, які артефакти знаходять у замкових шарах та чому дерев’яні споруди не менш важливі за муровані.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Час, що змінив політичну карту України та визначив керунок нашого розвитку на майбутні століття. Епоха Польського королівства: якими були найбільші битви та військова культура того часу? У подкасту "Ген війни" розповів доктор історичних наук Віталій Михайловський.

Середньовічні битви, союзи з Литвою та боротьба за Поділля. Як Польське королівство вплинуло на розвиток культури, зброї, самоврядування та інфраструктури заходу України.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Якими були руські рицарі, їхні права, етика, спорядження і тактика бою. У новому випуску "Гену війни" розповість Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України.

Чим відрізнялись українські рицарі від європейських? Чому саме Поділля стало фортецею українського лицарства? Розуміння наших героїв — це не лише про минуле, а й про натхнення для теперішньої боротьби. Це про те, ким ми були і ким маємо залишатися.Над випуском працювали: Олексій Уманський, Павло Нечитайло, Яніна Шпачинська. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Що відбувалося на руських землях під впливом Великого князівства Литовського у ХІІІ-ХIV століттях? У цьому епізоді розповімо про причини литовської експансії на південь, ключові битви з татарами, зокрема битву на Синіх Водах, внесок литовців і поляків у Грюнвальдську битву. Дізнаємося, як будували кам’яні фортеці, як виглядало литовське військо та який мілітарний спадок залишило князівство на українських землях. Гість випуску – озповідає Андрій Федорук, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Якими військовими стратегіями керувалися князі Святослав та його син Володимир? У цьому епізоді подкасту "Ген війни" про те, як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів у Русі в X–XII століттях. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Розповів про Болгарські походи, найбільші битви, владні міжусобиці, озброєння і спорядження воїнів того часу.

Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максима Паленка.

Чи можна визначити військову спеціальність руського воїна за його кістяком? Чи існувала тактична медицина в 11-13 століттях? Про антропологію війни у Руській державі розповідає Олександра Козак, кандидатка історичних наук, доцентка відділу біоархеології Інституту археології НАНУ.У цьому випуску дізнаємося, які травми та деформації були характерними для воїнів тих часів. Якою була середня тривалість життя та який зріст мало населення Русі 800-900 років тому? Проаналізуємо унікальні антропологічні знахідки, вік Ярослава Мудрого, військові цвинтарі тих часів.

Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як формувались військові традиції під керівництвом Данила Романовича, чим відрізнялось військо тих часів, якими були наймасштабніші перемоги і поразки. Гість випуску – Ілля Паршин, завідувач відділу історії середніх віків, Інститут українознавства НАНУ.

Які військові реформи допомогли руському війську зрівнятися з європейським? Що допомогло перемогти монголів? Якими були мілітарні прикмети правління Данила?Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів Русі в XI–XII століттях? У новому епізоді подкасту "Ген війни" розповідає Вадим Арістов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ. У випуску почуєте, якими були наймасштабніші битви Володимира та його сина Ярослава, як князі поширювали владу, якої тактики дотримувалися у боротьбі з печенігами, а згодом половцями, кого наймали на службу. Аналізуємо міф про руйнування Києва Боголюбським та нібито перенесення престолу з Києва. Наприкінці поговоримо про князівські міжусобиці і їхній реальний вплив на населення, жорстокі війни проти своїх, про які не розповідають у шкільних підручниках. Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Новий сезон подкасту "Ген війни". У цьому епізоді почуєте про перші контакти слов'ян зі скандинавами та їхню військову тактику, укріплення давнього Києва, руські походи на Візантію та таємну зброю, яку використовували візантійці проти слов'ян. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні. Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Як Харків став початковою точкою українського національного відродження? Чи мав слобідський козацький проєкт шанси гіпотетично набути політичної суб'єктності?

Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст.”, “Віденський архів гетьманського роду Розумовських”, “‘Замість себе вірю в суді бути…’: Адвокати Слобожанщини у XVIII ст.”

У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави. Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер?

Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.

У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь. За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими?

Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.

У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив? Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Чому російська література не є автенчтиною? Що запозичує російська література в інших? Як російсько-українська війна впливає на українську культуру?

Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.

У випуску з Михайлом Назаренком будемо говорити про українську історію та літературу ХІХ століття, постать Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських письменників та їхній вплив на Велику Україну. Який вплив мав тарас Шевченко при житті та після смерті? Чи були різними погляди Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка? Якою була Україна в ХІХ столітті? Яку оцінку від сучасників отримало видання “Кобзаря”? Чи можемо окресили існування різних ідентичностей у цей період?

Михайло Назаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До сфери наукових інтересів входять українська література ХІХ століття, історична й фантастична проза. Автор численних наукових і науково-популярних праць, зокрема книжки «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883», за яку отримав Шевченківську премію 2023 року. Співупорядник видань «Тарас Шевченко в критиці» й «Тарас Шевченко у спогадах».

У випуску з Юлією Артимишин будемо говорити про регіон Закерзоння, українсько-польські відносини, роль СРСР в розвитку та окупації регіону, а також депортацію українців. Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?

Юлія Артимишин – кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Досліджує польсько-українське прикордоння та відносини ХХ-ХХІ століття.

Гостя цього епізоду Саша Кольцова, солістка гурту “Крихітка”, музикантка, письменниця. Розмовляли про те, як змінювалися символи різдвяних свят у Незалежній Україні, Різдво як свято надії і маркер нашої ідентичності у найтемніші часи. Як віднайти різдвяну традицію, якщо у дитинстві його не святкували? Лише у цьому подкасті ви почуєте, виконання улюбленої колядки Саші Кольцової.

Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”. Пан Малкович розповів про симфонічне звучання українських колядок, як з маестро Скориком створювали різдвяну симфонію, чому у горах Різдво особливе, як на світ з’явилися улюблені різдвяні книжки “Золотий павучок” та збірка колядок “Нова радість стала”. Тільки у цьому подкасті ви почуєте, як у рідному Березові усі діти збиралися у хаті Малковичів, щоб зустріти святого Миколая і як колядування у радянський час стало символом опору навіть для школярів.

Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту.  Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner.  Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині? Що українці мають повернути собі, щоб відчути справжнє Різдво? Як вертеп зворушив мешканців звільнених територій і чому варто переглянути фільм “Різдво разом”?  Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, амбасадорка Різдва, письменниця, перекладачка, ведуча програм на BBC Radio 4. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Подкаст, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість епізоду – владика Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США.

У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика ледь не загубив улюбленого пса Йосифа Сліпого. У чому є провідна ідея Різдва і як відзначати це свято, щоб символи не стали поверховими.

Починаємо другий сезон нашого найзатишнішого подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість цього епізоду – Остап Українець, перекладач, видавець, письменник та військовослужбовець. 

У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”,  коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп – дідухом, що таке розвертеп та адвент?

Лише у цьому подкасті Остап розповів, як києво-могилянці могли отримати сало на свято, як вперше сам ходив до лісу за ялинкою і нарешті – яка кутя канонічна: рідка чи густа? :) Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви? Скільки українців загинуло на Соловках? Про яких жертв Сандармоху відомо найменше? Розповідає дослідник, укладач “Українського списку Сандармоху” Сергій Шевченко у завершальному епізоді подкасту. Більше на цю тему читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.

Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН. Саме там відбували покарання відомі українці – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та багато інших наших інтелектуалів. Яким був їхній побут? Яку працю були змушені виконувати? Та яких тортур зазнавали? Розповідає історик Святослав Липовецький, який досліджує історію ГУЛАГу та національний спротив у СРСР. Більше про трагедію Сандармоху читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія".

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв. 

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови. Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи нам навʼязує росія про українську мову? Що таке “проста мова”?

Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.

У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького. Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєдиної Речі Посполитої? Чи міг руський світ Речі Посполитої бути католицьким? Чи справді Річ Посполита була нашою державою? Яка роль козацтва та їхнє місце в ієрархії?

Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав. Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану?

Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.

У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста. Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідентичність: що змінилося за 30 років Незалежності? Сергій Гуменний – доктор філософії в галузі історії, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Досліджує міграційні процеси прикордонних теренів. Автор книжки “Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство”.

У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця. Яку історичну цінність має для нас Херсонес? Хто мешкав там на початку нашої ери? Як Крим став таким, яким є сьогодні?

Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.

У випуску з Сергієм Багро будемо говорити про Гетьманщину, період Руїни, коли українські землі розділили по Дніпру, а також про гетьманів Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького та Петра Дорошенка – чи правдиві їхні образи у шкільній програмі?

Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала Русь”?

Сергій Багро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська". Досліджує базові поняття козацької політичної риторики ранньомодерного часу. Автор 15 наукових статей та учасник групи з підготовки публікації "Літопису Самійла Величка".

У випуску з Аллою Швець будемо говорити про український жіночий рух, його становлення, діяльність у воєнні часи та зміни з обставинами. Як ширився жіночий рух? Наскільки дієвою була організація жіночого руху? Як чоловіки ставились до жіночого руху? Чи була відмінність від українського фемінізму від західноєвропейського та світового? Як жінки представляли себе на фронті? Як ставилась церква до жіночого руху?

Алла Швець – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови “Союзу українок”. Вивчає історію українського та міжнародного жіночого руху, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних представниць українського жіночого руху та літератури. Авторка лекційного курсу з жіночої історії “Жінка і дух часу”, понад 150 наукових публікацій, серед яких наукова монографія “Жінка з хистом Аріадни. Перша інтелектуальна біографія про життєтворчість Наталії Кобринської”.

Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого під Києвом, затвірництво та підземні споруди столиці. У пʼятому епізоді подкасту "На чисту воду" почуєте про підземелля Києва, коли та для чого їх створили, куди вони ведуть та чим відрізняються від інших підземель України. Гість випуску – Тимур Бобровський, археолог, спелеолог, етнографіст, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології заповідника "Софія Київська".

Чи справді після монгольскої навали українські землі знелюдніли, а культура занепала? Що зі шкільної програми про цей період не відповідає фактам? І які наративи про монголів нам нав'язала радянська історіографія? У четвертому випуску подкасту розповідає Світлана Бєляєва, докторка історичних наук, археологиня, учасниця численних експедицій, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

У випуску з Владиславом Кіорсаком будемо говорити про саги, відображення історичних подій Русі та біографій князів у них. Якою бачили Русь скандинави? Чи можуть саги вважати історичним джерелом? Яким бачили в сагах Ярослава Мудрого та Володимира Великого? Що відомо про германський міф? Якою є історія Русі у сагах?

Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. Досліджує історію Русі у міжкультурному контексті, історію Ісландії та політику памʼяті у середньовічній Скандинавії. Автор понад 20 наукових статей, присвячених русько-скандинавським відносинам.

У випуску з Олександром Могиловим будемо говорити про історію кімерійців, хронологію подій розвитку їхньої культури, військової політики та матеріальної спадщини, протистояння скіфів та кімерійців, та як це відбувалося. Ким були кімерійці? Звідки вони зʼявилися? Чи були кімерійці вмілими вершниками? Якою була скіфська інвазія? Що робили кімерійці в Передній Азії? Як існували скіфи та кімерійці в один час? Чи скіфи і кіммерійці були етнічно спорідненими?

Олександр Могилов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Учасник та керівник низки археологічних експедицій. Досліджує матеріальну культуру, етнокультурні процеси доскіфської та скіфської доби на українських теренах.

У випуску з Олегом Мальченко будемо говорити про історію розвитку культури палаців та замків XV століття, основні принципи їхнього будівництва, осіб, що зробили свій внесок в цьому напрямку, життя місцевого населення навколо замків та оборону цих споруд. Як місцеве населення мало доглядати за замком? Якою була динаміка розвитку фортифікації на початку XV століття? Як замки ставали містами? Хто вів пушкарську службу? Хто доклався до розбудови південного прикордоння Речі Посполитої? Наскільки часто замки ставали об'єктом облоги?

Олег Мальченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України. Досліджує фортифікаційне будівництво, розвиток артилерії, історію ливарної справи на українських землях

У випуску з Тетяною Григор'євою будемо говорити про початок та розвиток дипломатичних звʼязків у ранньомодерну епоху, налагодження відносин козацької держави з сусідами, конфлікти Османської імперії та Речі Посполитої, а також поняття дипломатичного імунітету й шлюбної дипломатії. Чи існувала ранньомодерна дипломатія? Як Хмельницький підтримував дипломатичні звʼязки? Чи існувала зацікавленість Європи в комунікації з Московською державою? Хто був антагоністом запорозького козацтва? Як вплинули події Переяславської ради на майбутні дипломатичні відносини? Якою була ідея протекторати від Османської імперії? Тетяна Григор'єва – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії. Досліджує історію дипломатії, уявлення про Османську імперію в Східній Європі, комунікацію та пропаганду в ранньомодерній Європі.

У випуску з Лесею Бондарук будемо говорити про історію та функціонування таборів ГУЛАГу, систему опору, увʼязнення українських політичних вʼязнів та особливості радянських та нацистських таборів. Як зʼявилась система ГУЛАГ? Скільки українців були увʼязнані в таких таборах? Як формувати опір у суворих умовах таборів? Якими були ланки та структура таборів? Леся Бондарук – кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті. Досліджує рух опору радянському режиму, діяльність ОУН та УПА на Волині, персональні історії борців за Незалежність у ХХ столітті. Авторка книжок “Михайло Сорока”, “Волинь 1939-1946. Окупована, але нескорена” (одна з трьох авторів), “Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу”.

Яка різниця між словами “лицар” та “рицар”? Звідки почалась рицарська культура? Як трансформувався образ рицарів? Чи могли рицарі ставати політиками? Чи була в Україні власна культура рицарства? Говоримо з Володимиром Гуцулом, кандидатом історичних наук, зброєзнавцем, доцентом факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету про феномен середньовічного рицарства, коли вони з’явилися, якими були, у чому проявляється рицарська культура сьогодні.

Якою була роль норманів у формуванні нашої державності? Ми дослідимо докази, які підтримують твердження про скандинавське походження, та вплив норманів на розвиток Русі. З'ясуємо, чи були Аскольд і Дір варягами? Розглянемо тезу про хозарських братів Кия, Щека і Хорива. Гість випуску – Федір Андрощук, доктор історичних наук, спеціаліст у галузі скандинавістики, генеральний директор Національного музею історії України з 2020 року.

Що насправді відомо про появу Київа? Як визначити вік столиці України? Ким були Аскольд і Дір? Чи існували Кий, Щек, Хорив та Либідь? Коли Київ почали вважати містом? Про це у другому епізоді подкасту "На чисту воду" розповів Віталій Козюба, археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Звідки походить тризуб: від фантастичних до наукових гіпотез. Що пов'язує з ним Посейдона, Шиву та острів Барбадос? Яким був особистий знак князя Володимира і князів Острозьких? Як обирали герб в 1918-му, якщо ще 100 років тому більшість українців не знали про нього? Слухайте у подкасті про найгучніші історичні міфи – "На чисту воду". Гість першого випуску – Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, воїн ЗСУ. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звук та жіночий голос – Яніна Шпачинська. Обкладинка – Анастасія Старко.

Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 24 жовтня 1949 року у Львові. Згодом їх арештували та засудили до смертної кари.

Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засудив митрополит Андрей Шептицький.

Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУН в 1930-ті роки.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.