Texts I like. My choice, my voice. / Вподобані тексти власним голосом.

Всі зустрілися, говорили, [Зосімаф] пішов собі, а родина [Раскольнікава] та [Разуміхін] дійшли певної згоди в однім дражливім питанні...

Разуміхін завітав у ["нумєра"], де ночували матір та сестра, поговорили та й пішли до Роді, а ще проявилася тема нареченого, ну, це вже потім...

Матір та сестра вельми переживають, Разуміхін мало не закохався й допомагає як тільки може...

От в понеділок (27.05.24) зачитав був вірша зі збірки 1965 року "Круговерть" у галереї міста Кемі

У цій главі сталося безліч зустрічей - [Мармєладаф, Катєріна Іванавна, Соня, Разуміхін, Зосімаф, мама, Дуня], а друга частина добігла кінця.

Вислизнув Родя зі свого пристановища, допався до газет, попив чаю, погрався з Зосімовим, посварився з товаришем, забрів у квартиру лихварки...

Припхався сестрин майбутній чоловік.

Лікар прийшов і автор передає розмову його з Разуміхіним про деталі розслідування подвійного вбивства, аби і ми і вбивця дізналися більше про цю справу...

Товарищ знайшов Родю, який був мало не безтямно все спав, аж і гроші од мами принесли, ще поспав, хильнув пива, та й іще поспав, аж ось і має у що нове вбратися Разуміхіну дякуючи та ще й хтось оце щойно, під завершення цього кавалка, постав у кімнатці...

Невідомий досі вірш

Ходив десь, сховав усе несподівано для себе, зайшов до товариша, отримав батогом і т.і. - лихоманить...

Вперше вийшов "у люди" після того як... чується різнобіжно...

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

На роковини смерти однокурсника

Ніч проти п'ятниці , Страсної п'ятниці, і втрапив я у ці рядки... Складні перегуки...

Перша частина роману закінчується здійсненням задуму, але все складалося не зовсім так як уявлялося...

Є "дещиця" (не людина!:)) , а це "ніщиця" :)

Вірш написано без п'яти днів дев'яносто вісім років як... Зачитав на відзначення уродин велета мови та мов...

Якось воно все хіть-нехіть почало складатися та вести "мрійника" в керунку чину...

Прийшов вірш пані Ліни чере вчительку української мови і літератури, якого оце виставляю...

Заснув був у парку й так і не дістався Разуміхінського житла, а випадкова зустріч вельми вплинула на подальший хід подій...

Лист відлунює в думках, але при цім поклав дістатися до приятеля, та сталися з ним маленька пригода тож ще й ледь зміг згадати куди саме прямував...

Події змальовані в цім розділі ще раз утверджують давню просту думку про те, що все варто робити вчасно...

Наступного дня майбутній правник отримує листа від мами...
P.S. от саме цю главу взяв для режисерування навчального років з 37 тому і всього цього листа читав був засновник одного львівського театру й, певна річ, мовою ориґіналу:)

Зустріч з Мармєладовим, а потім і з [Катєрінай Іванавнай]...

Перечитую під запис маючи щирі сподівання, що одні вуха це напевно почують. Школярем читав і пізніше. А ще й грав кілька сцен, одну робив як режисер. Давно те було. Може потім колись додам якісь зауваги. Зачитую з прижиттєвого видання. Безмежня подяка мережі. У тутешній книгозбірні паперового примірника мовою ориґіналу бракує. Але то був би текст у реформованім правописі. Та, то таке... Почав і то добре є:)

Несподівано добачив такого текста

От і керівник держави прибува до Києва, але поки мова про містян...

Трошки про біду одного юнака, що трапилася з ним от у цім будинку, хоча автор розташовує його на Володимирській. Ну, згодом поточню...

Подробиці мистецтва "шифрування" та життя релігійних спільнот

Ще трошки і про Берлінського, і про Бібікова зачитав просто лапландського неба та при погіднім сніжінні сьомого дня місяця квітня, на Благовіщення

Трошки про науку, винахідливість, тещу та жіноцтво...

Сього вечора зачитав таку поезію зі збірки "Палімпсести" - 2.04.24 - #769

Мова йде про [Бєрлінскава] та першу персону тодішньої імперії

Перші чотири глави "[самава русскава пісатєля]", який жив тривалий час у Києві. І дещо про місто та людей міста написав... І от просто цікаво, чи той Берлінський, про якого розповіда автор, часом не родич високодостойної пані Марії Берлінської, котра, як на мене, гідна очолити міністерство оборони, бо аж так добре обізнана з суттю нагальних та перспективних потреб оборони чи не десятиліття муравлино займаючися справами беспілотного ураження ворога.

"Чорнеткове поточне записання" - хвилинка діаріуша

З якогось дива згадалося оце в Лапландії прізвище двомовного киянина й запраглося зачитати хоч щось, і трапилася одразу така от прикметна поезія - звук насамкінець дня великої навали числом 749 і зображення з Арбату посеред 30-го дня 4-го місяця року 2020-го. Поки додати нічого...

Цей от вечір - 12-го лютого - означений рядками з Viber'у, рядками моєї вчительки української мови й літератури. Життя триває!

От зачитав був учора короткого текста киянина, що жив у Пассажі.

Трохи висидів перед екраном великої шибки мого теперішнього пристановища

8.02.24 - таке от "поточне записання" сього дня. Кемі...

Попри перешкоди рух на Захід триває...

Зібрав зачитання всієї повісти генія, героя, страдника. За технічні, дикційні та інші ґанджі перепрошую.

"Не спалося..."

Подалі від зайвих вух, очей та мікрофонів вдається домовитися про шлях на Захід...

Молоде подружжя самохіть дісталося Галичини, але за кордон їм поки їхати не вільно...

Заключна частина книги. Зміна Конституції та й деякою мірою ставлення до ЄС.